У Кропивницькому в останню путь провели чотирьох захисників України. ФОТО

Сьогодні, 5 березня, Кропивницька громада схилила голови у жалобі. Містяни попрощалися з земляками, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави: солдатами Андрієм Соколюком, Миколою Дінцем, Ігорем Слуцьким та молодшим сержантом Олександром Федоровим. Про це повідомляє Кропивницька міська рада.

Траурний кортеж зі героями вже традиційно пройшов крізь живий коридор у центрі міста. А церемонія прощання відбулася на Далекосхідному кладовищі. Віддати останню шану воїнам прийшли рідні, побратими, представники міської влади та небайдужі жителі міста.

Андрій Соколюк (1984–2026)

Кропивничанин, за фахом водій, Андрій присвятив значну частину життя роботі на громадському транспорті рідного міста. У грудні 2025 року він став до лав ЗСУ, де служив стрільцем-снайпером штурмового відділення. Життя 42-річного воїна обірвалося 20 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вишневе на Дніпропетровщині. Друзі та колеги згадують його як надзвичайно справедливу та щиру людину.

Микола Дінець (1994–2023)

Уродженець села Спасове Кам’янецької громади, Микола мріяв про розвиток власної аграрної справи. З початком повномасштабного вторгнення він став на захист країни у складі 71-ї окремої аеромобільної бригади. Досвідчений воїн, командир відділення, він загинув 19 вересня 2023 року в районі Вербового Запорізької області. Герою назавжди залишиться 29 років.

Олександр Федоров (1967–2026)

Молодший сержант Олександр Федоров був людиною творчою та водночас мав і технічні здібності. Працював художником-оформлювачем. У 2024 році він мобілізувався до батальйону безпілотних систем, де служив водієм-електриком. Серце 59-річного захисника, який був прикладом мудрості для своїх синів, зупинилося 28 лютого у шпиталі.

Ігор Слуцький (1996–2025)

Випускник Преображенської гімназії, Ігор з дитинства захоплювався технікою. У 2024 році він приєднався до війська як стрілець-снайпер. З 5 січня 2025 року воїн вважався зниклим безвісти після запеклого бою. Довгі місяці надії завершилися трагічною звісткою – особу захисника підтвердили за результатами ДНК-експертизи. Йому було 29 років.

Під час церемонії священнослужителі провели панахиду, а військовий комісар передав державні прапори родинам загиблих як символ незламності та вічної вдячності народу.

Героїв поховали на Алеї Слави. Вічна пам’ять захисникам, які поклали життя на вівтар захисту Вітчизни.