У Кропивницькому знову попрощалися з полеглими героями. Знову з чотирма…
Сьогодні, 18 грудня, кропивничани зібралися, щоб віддати шану чотирьом полеглим захисникам. Це солдати Андрій Калюжний, Антон Дадушко, Віталій Каніцов та старший солдат Денис Телих.
Фото Кропивницької міської ради
Як повідомили в Кропивницькій міській раді, Андрій Калюжний народився 14 березня 1981 року в Кропивницькому. Навчався у ліцеї імені Тараса Шевченка. Професійну освіту здобув у Регіональному центрі професійної освіти імені О. С. Єгорова, де опанував спеціальність електрика.
Після завершення навчання працював водієм тролейбуса у ВАТ «Електротранс», згодом – експедитором у приватному підприємстві. Проте справою, яка стала для нього по-справжньому близькою, була робота пекаря. Андрій щиро захоплювався цією професією – пік хліб, вкладаючи в кожен виріб своє тепло й душу.
У серпні 2024 року Андрій став до лав Збройних Сил України. Пройшов військовий вишкіл та ніс службу стрільцем – помічником гранатометника. Виконував завдання на території Донецької області, захищаючи Україну від російської агресії. Був учасником бойових дій.
Загинув смертю хоробрих 6 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Шахтарське Волноваського району Донецької області.
Протягом року й місяця його ім’я залишалося серед зниклих безвісти. У грудні 2025 року загибель Андрія Вікторовича підтвердила ДНК-експертиза. Йому було 43 роки…
Антон Дадушко народився 0 грудня 1999 року у селі Сасівка Кропивницького району Кіровоградської області, де минули його дитинство та юнацькі роки. Після закінчення школи Антон навчався у Компаніївському технікумі ветеринарної медицини, а згодом продовжив освіту Державному біотехнологічному університеті в Харкові, де здобув ступінь магістра. Працював Антон у Кропивницькому й за кордоном. У 2025 році Антон вступив до лав Збройних Сил України.
12 грудня загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мечетне Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому було всього 26 років…
Віталій Каніцов народився 8 серпня 1976 року у Кропивницькому. Навчався у Соколівській загальноосвітній школі. У 1994 році здобув фахову освіту у нині Кропивницькому професійному ліцеї, де опанував професії муляра-монтажника із монтажу залізобетонних конструкцій та електрозварника. Пройшов військову строкову службу.
Працював на різних підприємствах міста. Тривалий час трудився на підприємстві «Радій» електрозварювальником та вантажником.
Із 2015 року Віталій Каніцов брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Має відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнакою Начальника Генерального штабу Збройних сил України «За участь в АТО», учасник бойових дій.
Від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну долучився до лав Збройних Сил України. Із травня 2022 року по 2023 рік воював на Бахмутському напрямку Донецької області – одному з найзапекліших і найтрагічніших рубежів.
Наприкінці 2023 року був переведений для подальшого проходження служби до Харківської області.
Останній свій бій солдат Віталій Каніцов, оператор відділення управління командира мінометної батареї прийняв 27 лютого 2025 року в районі населеного пункту Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області під час виконання бойового завдання. Відтоді він вважався зниклим безвісти. Лише у грудні 2025 року надійшла страшна звістка, яка болісно й невблаганно підтвердила найгірше. Віталію Каніцову було 48 років…
Денис Телих народився 30 грудня 1978 року у Кропивницькому. Закінчив загальноосвітню школу № 13. Після школи навчався у нині Кіровоградському кооперативному коледжі економіки й права імені Сая.
З юних років Денис захоплювався спортом. Він займався карате, брав участь у змаганнях. У більш дорослому віці продовжив спортивний шлях, опановуючи бойове самбо, виховуючи в собі дисципліну, витримку та силу волі.
Займався сільським господарством. Із початком повномасштабної війни Денис став на захист держави. Пройшовши військову підготовку, служив мінометником у складі 93-ї окремої механізованої бригади, воював на Донеччині. Згодом служив старшим навідником мінометного взводу штурмового загону військової частини А5011 Сил Спеціальних операцій «Рейнджер». За мужність, героїзм і успішне виконання бойових завдань нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
22 лютого 2025 року старший солдат Денис Телих загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Суджа Курської області. Певний час він вважався зниклим безвісти. Лише у грудні 2025 року ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна. Йому було 46 років…