У лісах Полісся росте вічнозелена солодка рослина, цвіт якої ніхто не бачив (фото)
Є рослини, які не кидаються в очі з першого погляду, але варто лише зупинитися й придивитися – і відкривається цілий світ. Невисока папороть із витонченими зеленими листками тихо зростає в затінених лісах Полісся і навіть на стовбурах старих дерев, ніби зберігаючи таємниці прадавніх епох. Вона не цвіте й не має насіння, проте впевнено пережила мільйони років еволюції. Її незвичайні властивості, зокрема солодкуватий смак кореневища та використання в народній медицині, лише підсилюють інтерес.
Йдеться про багатоніжку звичайну, яку помітили у лісах національного парку «Цуманська пуща».
Багатоніжка звичайна – це багаторічна папороть, яка досить поширена в Україні та по всій Європі. Вона належить до родини багатоніжкових і має кілька цікавих особливостей.
Багатоніжка звичайна у лісах Цуманської пущі
Це невисока рослина (зазвичай 10–30 см) із характерними:
- перисто-розсіченими листками (вайями), які залишаються зеленими навіть узимку
- повзучим кореневищем, що часто виступає над поверхнею ґрунту
- округлими спорангіями (точками на звороті листка), де утворюються спори
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У лісах Полісся зацвіла вічнозелена, але отруйна квітка молодості та краси (фото)
Любить затінок, вологу та кислі ґрунти. Часто росте на:
- старих пнях
- каменях
- мохових покривах
Використання
У народній медицині багатоніжку використовували:
- як відхаркувальний засіб
- при кашлі
- як легкий проносний засіб
Важливо: у великих кількостях рослина може бути токсичною, тому самостійне застосування не рекомендується.
Це спорангії. Спеціальні утворення, у яких формуються спори для розмноження
Незвичайні факти
- Солодкий корінь. Її кореневище має природну солодкість — у давнину діти навіть жували його як «цукерку».
- Росте не тільки в ґрунті. Вона може рости прямо на каменях, стовбурах дерев або старих дахах — майже як мох.
- Зелена взимку. На відміну від багатьох рослин, її листя може залишатися зеленим навіть під снігом.
- Давня рослина. Папороті, включно з багатоніжкою, існували ще за часів динозаврів — понад 300 мільйонів років тому.
- Без квітів і насіння. Вона не цвіте і не утворює насіння — розмножується спорами (маленькі «пилоподібні» частинки на листках).
- Народна медицина. У Європі її використовували ще в середньовіччі як засіб від кашлю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: