У Львові підняли Прапор Надії на підтримку військовополонених та зниклих безвісти

У Львові поруч із Державним Прапором України підняли Прапор Надії — всеукраїнський символ підтримки військовополонених, зниклих безвісти та цивільних, які перебувають у російському полоні. Про це Львівському порталу повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

До церемонії долучилися родини військовополонених і зниклих безвісти, військовослужбовці, представники області, депутати та заступниця міського голови Львова з гуманітарних питань Ірина Кулинич.

Прапор Надії підняли троє людей, чиї родини безпосередньо пов’язані з російським полоном та зникненням українських військових.

Серед них — 13-річний Матвій, син військовослужбовця Романа, який зник безвісти 16 жовтня 2025 року. Уже десять місяців його родина чекає на будь-яку звістку про чоловіка та бореться за його повернення додому. Під час церемонії хлопець підняв Прапор Надії за свого батька та всіх українських захисників і захисниць, на яких чекають рідні.

Також прапор підняла прикордонниця та військова лікарка Еліна Мединіна. Вона захищала Маріуполь, працювала медикинею на «Азовсталі» та надавала допомогу пораненим військовим і цивільним. 21 травня 2022 року Еліна потрапила у російський полон. Нині вона очолює сектор охорони здоров’я Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Третім учасником став Максим — син військовополоненого бійця 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України Андрія. Його батько обороняв Маріуполь та наприкінці травня 2022 року разом із побратимами вийшов у полон. Під час теракту в Оленівці 29 липня він отримав важкі поранення і досі перебуває у російській неволі.

Прапор Надії є біло-чорним стягом, який символізує віру та надію на повернення українців, яких чекають удома. Він нагадує про військових і цивільних у полоні, зниклих безвісти та їхні родини.

Ініціативу підняття Прапора Надії започаткували в Україні у 2025 році. Її мета — привертати увагу до військовополонених і зниклих безвісти та нагадувати суспільству про тих, хто досі не повернувся додому.

Ідея створення символу належить Сергію Волинському — Герою України, командиру 36-ї окремої бригади морської піхоти, учаснику оборони Маріуполя та колишньому військовополоненому. У серпні 2024 року він подав петицію до Президента України із закликом підтримати створення Прапора Надії. Менш ніж за чотири дні петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів.