У Львові відкрили перший в Україні Центр допомоги людям, які пережили полон і тортури
У Львові створили перший в Україні Центр допомоги українцям, які зазнали тортур або пережили важкі моральні травми внаслідок війни. Він функціонуватиме як окремий підрозділ в межах екосистеми UNBROKEN на вул. Рафала Лемкіна (бічна вул. Замарстинівської). Тут вже завершили всі будівельні роботи, а перших гостей поселять орієнтовно за місяць. Центр ментального здоров’я матиме ім'я Святого Папи Лева Великого, що займав престол у V ст., чия духовна спадщина вчить підтримці у часи кризи, гідності кожної особистості та силі слова як джерела зцілення.
Центр матиме площу понад 1100 кв. м. Тут облаштували близько 30 ліжко-місць – затишних кімнат, які не нагадують лікарню. Також створено простір для амбулаторної допомоги, де буде артмайстерня, фізична терапія та навіть невеличкий спортзал. А лікарі допомагатимуть відновитись різними видами терапії. Щороку тут зможуть отримувати допомогу до тисячі пацієнтів – як стаціонарно, так і амбулаторно.
«З часу повномасштабної війни у Центрі ментального здоров’я UNBROKEN, що на базі лікарні святого Пантелеймона, ми надали ментальну підтримку 107 пацієнтам, які були звільнені з полону. Це і військові, і цивільні. У цьому новому просторі для допомоги пацієнтам, які постраждали після тортур, полону і моральної травми, у середньому по щоденній завантаженості закладу плануємо приймати близько 30 пацієнтів. Тут є 17 кімнат. Тут буде амбулаторна і стаціонарна допомога, зокрема психіатрична, психотерапевтична.
Спеціалісти застосовуватимуть передові інструментальні методи психіатричної допомоги, такі як транскраніальна магнітна стимуляція та нейрофідбек. Також на території є окрема будівля для арттерапії: на першому поверсі у нас буде гончарня, на другому – художня майстерня. Але якщо пацієнти виявлять бажання працювати з іншими видами творчості, ми їх у цьому не обмежуємо і будемо підлаштовуватись під їхні запити. Це може бути ткацтво, музикотерапія тощо. Нам треба створювати місця, де би ці люди могли в безпечних умовах долати свої травми після війни, полону і тортур, і створювати абсолютно новий стиль життя», – каже керівник напряму ментального здоров'я у лікарні Святого Пантелеймона Олег Березюк.
Відремонтували не лише стару будівлю, але й простір довкола неї, зробивши його доступним та затишним. Важливо те, що це будинок 1905 року, тому максимально зберегли його автентичність як всередині так і ззовні. Зокрема, зберегли старий австро-угорський п’єц, який тепер називають символом безперервної теплоти саме в цьому просторі.
«Ми збудували не просто установу, а простір довіри. Люди, які пережили полон, часто втратили базове відчуття безпеки. І його відновлення – це перший крок до лікування. Велика подяка меру Мехелена, уряду Фландрії, які долучилися до відбудови цієї будівлі. Це теж великий символізм, що центр є на вул. Рафала Лемкіна, адже саме він у свій час перший раз вжив слово “геноцид”, а це саме те, що зараз робить росія з українцями. Впевнений, що люди, які тут лікуватимуться, матимуть допомогу і підтримку на найкращому рівні. Велика подяка всім, хто був долучений до створення цього Центру», – сказав Андрій Садовий, міський голова Львова.
Проєкт повністю профінансував Уряд Фландрії – один з регіонів Бельгії. Грант у розмірі 1,5 мільйона євро став першою фінансовою допомогою Львову від Фландрії. Ініціатором підтримки був Барт Сомерс – мер бельгійського міста Мехелен і колишній міністр регіонального розвитку. Саме після візиту до Львова під час Lviv Urban Forum він підтримав ідею створення такого центру.
«Це вже мій четвертий візит до Львова і кожного разу, коли я приїжджаю, у мене подвійне відчуття, тому що бачу прекрасне місто, яке є частиною Європейської спадщини і частиною сильних та сміливих людей, які живуть у ньому. Але не можна не помітити біль, який відчувають люди через ті страждання, які вони пережили та переживають через агресію та варварство російської федерації. Це атаки не лише на Україну, а й на усю Європу, на наші спільні цінності. Мери не можуть надавати допомогу амуніціями, снарядами, ракетами, але ми можемо не відвертати свій погляд і допомогти – так ми спільно відкрили цей центр.
На території Фландрії також відбувалися криваві битви, тому ми усвідомлюємо, що ви боретесь не лише за себе, а й за нас. Ви є нашим щитом, і тому наш обов’язок – підтримувати вас. І коли ми приїжджаємо сюди з делегацією, ми почуваємося як вдома, ми велика сім’я. Ми віримо в те, що ви переможете і станете частиною ЄС, бо ви вже є частиною Європи. Ми потребуємо вас, ви найкраща частина Європейського Союзу», –- сказав Барт Сомерс, мер бельгійського міста Мехелен.
«Дуже символічно, що робимо це у Львові – місті, яке є символом стійкості, милосердя і незламної віри. І дуже символічно, що цього року, 9 травня, саме у Львові відбулася зустріч міністрів закордонних справ майже 30 країн, які надали політичну підтримку створення спеціального трибуналу за злочин агресії – найбільший злочин, який існує у міжнародному праві. Дуже дякую всім, хто долучився до відкриття цього центру і всім хто є тут», – зауважила Ірина Мудра, заступниця голови Офісу президента.
У центрі працюватимуть фахівці, спеціально підготовлені для роботи з людьми, які пережили тортури, полон, моральні травми. Простір обладнано кабінетами психотерапії, фізичної терапії, зонами для арттерапії – малювання, ліплення з глини, ткацтва. Також буде городництво.
Команда вже розробила конкретні протоколи терапії, зокрема серії з семи арттерапевтичних занять, які довели свою ефективність. Відтак тепер разом з пацієнтами будуть наповнювати цей простір змістами і формами, які для них будуть близькими, а не тригерними.
Антон Андрійченко, 29-річний військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти, який пробув у російському полоні 2 роки і 5 місяців (з квітня 2022 до вересня 2024), каже, що такі центри є вкрай важливими. Адже досвід полону є дуже важким, як і повернення до життя у суспільстві, яке часто є неготовим чути людей з моральними травмами.
«У полоні все було важко, ти ніколи не звикнеш до цього. Кожна секунда там – надзвичайно складна. Військовий, який вертається з полону – це як потрапляти з одного з стресу в інший, і дуже тяжко з перших днів звикнути до нового життя. Навіть піти купити продукти – перші місяці вибудовуєш алгоритм дій, щоб піти і купити їх, якщо раніше ти про це навіть не думав – просто пішов і купив. Тригером може стати все – голосний звук, гавкання собаки, звук шокера чи ланцюжка.
Я вже відновлююсь 10 місяців у різних лікувальних закладах, але до психотерапевта не одразу пішов – а вже на 5-й місяць після обміну. Я зрозумів, що окрім фізичного здоров’я, треба відновлювати ментальне. І ментальне треба відновлювати найперше.
Для цивільних важко сприйняти людей, які вийшли з полону, можливо вони хочуть допомогти, але не знають як. І суспільство трохи неготове до сприйняття цих людей, а кожен виходить з полону зі своїм ментальним здоров’ям – хтось більш адаптований, хтось менше, хтось має бажання – а когось треба підштовхувати. Тому такий заклад є дуже важливим, і я би в кожному обласному центрі робив би такі заклади, бо військові є з різних регіонів, це дуже потрібно», – поділився військовослужбовець Антон Андрійченко.
В оформленні центру акцент зробили на комфорт: підібрано меблі, кольорові рішення, освітлення – усе для того, щоб людина відчула безпечне і підтримувальне середовище. Керівницею центру є Божена Андрущишин, лікарка-психіатриня, яка до цього була завідувачкою психіатричного відділення лікарні святого Пантелеймона.
Також сьогодні на території Центру за участю іноземних та почесних гостей висадили дерева – каштани і магнолії, аби територія навколо нового простору була максимально красивою та функціональною.
У Львівській міській раді зазначають, що через надмірне навантаження на наявні служби психічного здоров’я, відкриття такого центру є критично необхідним. Це не просто нова інституція – це зміна фокусу у ставленні до ментального здоров’я ветеранів, постраждалих цивільних і людей, які вижили після полону.
Центр створено за фінансової підтримки уряду Фландрії. Управління інвестицій та проєктів Львівської міської ради залучило 1,5 мільйона євро грантового фінансування для його реалізації та супроводжувало укладення відповідної грантової угоди та здійснює фінансовий супровід проєкту.