У Миколаєві школярі проводять експеримент, щоб знайти ефективні способи догляду за зеленими зонами

Про це йдеться у публікації Укрінформу «Як у Миколаєві школярі проводять екологічний експеримент».

«Діти взяли під опіку понад 50 молодих дерев, що ростуть уздовж однієї з вулиць із інтенсивним автомобільним рухом. Вони не лише доглядають за саджанцями, носять воду, поливають, мульчують, оберігають, а й досліджують, як транспортне навантаження, тривала літня спека та нестача опадів впливають на зелені насадження», - розповіла керівниця гуртка, екологиня, кандидат технічних наук, доцент Інна Тимченко.

За її словами, юні екологи спостерігають за станом рослин, досліджують ґрунт, випробовують різні способи поливу та перевіряють, які місцеві види рослин найкраще пристосовані до міських умов.

На думку науковиці, головними проблемами для молодих дерев у Миколаєві є тривалі періоди без опадів і надвисокі температури влітку. Водночас важливо не просто регулярно поливати саджанці, а й визначити, як часто та в якій кількості їм потрібна вода.

Тож юні екологи зі своєю наставницею власним коштом придбали спеціальні сумки для поливу, які дають змогу поступово подавати воду до кореневої зони. Їх почергово встановлювали біля різних дерев і спостерігали, як рослини реагують на такий спосіб зрошення. Діти змінювали тривалість поливу та інтервали між ним, порівнюючи результати.

«Ми розглядаємо це як експеримент і спостерігаємо, як дерева почуваються за різних способів та інтервалів між поливами. Згодом додали ще й наукову складову - почали спостерігати за станом дерев, вимірювати показники ґрунту. Загалом намагаємося впроваджувати різні європейські практики», — додала Тимченко.

До ініціативи долучилися близько десяти школярів віком 14–15 років. Вони не лише доглядають за саджанцями, а й навчаються порівнювати результати та робити висновки. Ці дослідження юні екологи перетворили на проєкти, які отримали одну зі стипендіальних програм.

Учасники експерименту наголошують, що для них важливо не просто зберегти кілька десятків дерев або створити одну експериментальну ділянку. Їхнє завдання - зібрати дані, порівняти результати та напрацювати практичні рекомендації, які допоможуть місту краще адаптувати зелені зони до спеки й дефіциту води.

Як повідомлялося, на Миколаївщині унаслідок пожеж в екосистемах у липні 2026 року завдано збитків довкіллю на понад 814 мільйонів гривень.

Фото Інни Тимченко та Дарії Арчибісової