У Полтаві відбувся «Регіональний діалог 2026. Як зберегти, продати, вижити». На захід прибули представники державної та обласної влади, аграрного бізнесу, банків, профільних асоціацій та закладів освіти. Учасники обговорювали те, що на сьогодні безпосередньо визначає здатність сільгоспвиробників працювати далі: логістику, зберігання врожаю, кредитування, страхування, кадровий потенціал, доступ до державних програм та пошук нових інструментів підтримки.
Участь у зустрічі взяли міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич, голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький, голова депутатської групи «ДОВІРА» у Верховній Раді Олег Кулініч, народний депутат України Олексій Устенко, голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун, перший проректор Полтавського державного аграрного університету Валентина Аранчій, а також представники фінансового сектору.
Для Полтавщини питання підтримки аграрного сектору є особливо важливим. Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич зазначив, що область посідає четверте місце за обсягами сільськогосподарського виробництва в Україні. За його словами, у січні-липні 2026 року на Полтавщині вони зросли на 7,3% порівняно з аналогічним періодом 2025-го. На момент проведення зустрічі в області вже зібрали близько двох мільйонів тонн зернових.
«Посіяти й зібрати – це одне, а зараз це потрібно посушити, потрібно десь зберігати, потрібна логістика, потрібно продати», – наголосив Віталій Дяківнич.
Саме навколо цього ланцюга – від зібраного врожаю до його реалізації – і вибудовувалася значна частина розмови. В області, за словами начальника ОВА, є можливості зберігати близько 6 мільйонів тонн зернових, однак в умовах війни навіть наявні потужності не гарантують безпеки. Російські атаки на елеватори та іншу інфраструктуру в різних регіонах України змушують аграріїв шукати більш децентралізовані способи зберігання.
Ще один виклик — фінансування. Віталій Дяківнич зазначив, що від початку року аграрії області залучили близько 2 млрд грн кредитів за програмою «5-7-9%». Водночас, за його словами, важливо, щоб кошти надходили швидше, адже виробникам вони необхідні для закупівлі насіння, підготовки техніки та проведення нової посівної кампанії. Також на Полтавщині переглянули критерії визначення критично важливих сільськогосподарських підприємств: близько 110 малих аграрних підприємств отримали можливість пройти відповідну процедуру для збереження працівників і продовження роботи.
Комунікація, наука та практичні інструменти ПДАУ
Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький наголосив, що для вирішення цих питань важлива саме постійна комунікація між усіма учасниками аграрного ринку — від підприємців до органів влади.
«Це діалог, це якраз та історія, яку потрібно почути з обох сторін. І я переконаний, що сьогодні ваша думка буде почута. Головне, щоб був результат», — зазначив Олександр Біленький.
Про важливість поєднання аграрного бізнесу, науки та освіти говорила перший проректор Полтавського державного аграрного університету Валентина Аранчій. Вона зазначила, що цього року університет збільшив набір студентів майже на тисячу осіб, відкриває нові освітні програми та готує фахівців різних напрямів для потреб аграрного бізнесу. Нині в університеті діє близько 40 освітніх програм, а підготовка охоплює всі рівні – від бакалаврату до докторантури.
Окремо під час заходу був презентований практичний напрям співпраці ПДАУ та Полтавського агроскаут-центру. Йдеться про підготовку фахівців і студентів до роботи з польовими даними та цифровими інструментами, поєднання навчання з практикою у господарствах і використання сучасного польового та лабораторного обладнання, зокрема для діагностики ґрунтів. За інформацією зі слайда, за час роботи центру провели 172 агроскаути, надали 723 консультації та охопили 272 мікро-, малі та середні підприємства.
Фінансові інструменти та Фонд гарантування кредитів
Практичні інструменти фінансування аграріїв стали ще одним важливим елементом розмови. Учасникам презентували роботу Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Його завдання — полегшити доступ до фінансування для мікро-, малих та середніх агровиробників, зокрема тих, яким складно отримати кредит через недостатню заставу.
За представленими під час зустрічі матеріалами, орієнтовний максимальний обсяг гарантій Фонду становить 3,2 млрд грн. Коефіцієнт покриття гарантії для банків може становити до 80% суми фактичної заборгованості за кредитом, а для кредитних спілок та фінансових компаній – до 50%. Термін гарантування залежить від призначення кредиту: до 10 років на придбання сільськогосподарської землі, до 7 років на обладнання та будівництво виробничих приміщень і до 3 років на оборотний капітал. До фінансового блоку обговорення долучилися представники відповідних установ, зокрема Первін Дадашова, пояснюючи можливості залучення коштів за умов обмежених заставних можливостей.
Логістична криза та шляхи експорту
Водночас найбільш гострою темою розмови залишилася логістика. Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що саме можливість стабільного експорту безпосередньо визначає спроможність аграрного сектору працювати та приносити дохід виробникам.
«Експорт – це основа для того, щоб галузь могла працювати й розвиватися», — сказав очільник відомства.
За словами міністра, після ускладнення роботи портів Україна змушена активніше використовувати альтернативні шляхи – залізничний та річковий транспорт. У серпні такими маршрутами вдалося експортувати близько третини необхідних обсягів, а станом на 25 вересня показник зріс до 44%. У перспективі альтернативні маршрути мають забезпечити близько половини необхідного експорту – орієнтовно 2,5 млн тонн на місяць. Водночас така логістика є дорожчою: залежно від маршруту її вартість може сягати 50-80 доларів за тонну. Уряд опрацьовує механізми компенсації додаткових логістичних витрат, а також веде роботу з міжнародними партнерами щодо відновлення безпечного експорту через морські порти (хоча чіткої дати запуску наразі немає).
Народний депутат України, голова депутатської групи «ДОВІРА» Олег Кулініч охарактеризував ситуацію як надзвичайно складну, нагадавши, що до війни близько 95% вантажів експортувалося морем через порти Великої Одеси.
«Простими словами, це катастрофа для аграрного сектору», – сказав парламентарій.
Серед напрацювань депутат відзначив питання страхування суден, які готові заходити до українських портів, що допоможе оживити ринок. Також він порушив питання про можливість перенесення погашення відсотків та тіла кредиту на наступний рік, щоб підприємства отримали додатковий час на виживання та стабілізацію. Крім зернових, депутат наголосив на проблемі нестачі місць для зберігання соняшнику та кукурудзи.
Народний депутат України Олексій Устенко наголосив, що нинішній період є одним із найскладніших за роки незалежності, тому вкрай важливі постійний діалог і нові законодавчі ініціативи для підтримки аграріїв та збереження не лише рослинництва, а й тваринництва.
«Ми не маємо права втратити тваринництво», – акцентував нардеп.
Страхування, зберігання в рукавах та продовольча безпека
Під час зустрічі присутні обговорювали також страхування аграрного майна від воєнних ризиків. Тарас Висоцький розповів про чинні інструменти компенсації в разі пошкодження техніки та обладнання. Як практичне розв’язання проблеми дефіциту традиційних зерносховищ міністр запропонував використовувати поліетиленові рукави місткістю до 250 тонн для децентралізованого зберігання на полях. Україна вже отримала міжнародну підтримку для закупівлі рукавів і компенсації до 80% їхньої вартості через Державний аграрний реєстр.
Учасники обговорили проєкт держбюджету на 2027 рік, програми компенсацій, розвиток зрошення та кадрове забезпечення. Щодо продовольчої безпеки Тарас Висоцький під час преспідходу запевнив, що підстав говорити про фізичний дефіцит базових продуктів харчування немає – можливі лише тимчасові перебої через атаки на логістику та розподільчі центри.
Основним результатом регіонального діалогу в Полтаві стало не одне окреме рішення, а узгодження проблем та подальших напрямів роботи між усіма гілками влади, банками та бізнесом.
«Проговорили відповідні ідеї, які є, почули пропозиції, що треба було б ще вдосконалити для того, щоб підтримати аграрних виробників», – підсумував Тарас Висоцький.
матеріал підготував/ла: Дар'я Дубовік
