У Полтаві вшанували пам’ять Героя України Юліана Матвійчука

20 травня у Полтаві, на перехресті вулиць Європейської та 1100-річчя Полтави, відбулася меморіальна акція. Громада, побратими та рідні зібралися разом, щоб ушанувати пам’ять полеглого захисника України, добровольця, громадського діяча та депутата Полтавської міської ради Юліана Матвійчука.

Про це повідомили в Полтавській міськраді.

Сьогодні минають треті роковини з дня загибелі військовослужбовця. Присутні вшанували хвилиною мовчання Юліана та всіх українських воїнів, які віддали життя за свободу й незалежність нашої держави.

Юліан Олександрович Матвійчук (позивний «Бобер») народився у Полтаві 14 червня 1989 року в родині інженерів-будівельників. Здобув середню освіту в Полтавській середній школі № 4, яку закінчив у 2006 році.

Навчався у Полтавській музичній школі № 1 по класу скрипки з 1995 по 1998 рік. Закінчив Полтавську художню школу в 2004 році. Здобувши середню освіту, вступив у 2006 році в Полтавський університет економіки та торгівлі на факультет «Міжнародні економічні відносини».

Але, провчившись півроку, вирішив не продовжувати навчання. Потім працював комплектувальником на складі, комерційним агентом з косметичної продукції. З 2008 по 2009 рік працював диспетчером у вантажному таксі «Зебра».

У 2009 році вступив у Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка. Юліан навчався на історика. У студентські роки брав активну участь в патріотичних акціях, залучаючи до них друзів-студентів, проявив себе як організатор, надихав інших своїм прикладом. Співав у народному хорі «Калина» при університеті.

З 2011 року був керівником «Студентської Свободи», яка була молодіжним крилом ВО «Свобода», а згодом і керівником полтавського осередку ВО «Свобода». Організовував з побратимами багато націоналістичних акцій, які проводились у Полтаві та Києві. Захопившись українським національним рухом, їздив з однодумцями по місцях слави української повстанської армії, козаччини. Неодноразово був на військових вишколах у Карпатах, в Холодному Яру.

Під час Революції Гідності брав участь в політичних акціях у Києві та Полтаві. Був поранений в сутичках з «беркутівцями» в листопаді 2013 року. Очолював Полтавську сотню самооборони на Полтавському Майдані. Своєю хоробрістю та самовідданістю українській ідеї, справедливості, надихав людей, був одним з «голосів» Майдану.

У 2014 році, щойно захистивши диплом учителя історії, він одразу вирушив на фронт. Став гранатометником у лавах батальйону «Азов», брав участь у запеклих боях за Іловайськ, Новоазовськ та Широкине. Був одним з перших бійців легендарного підрозділу «Залізна сотня» у складі «Азову» та одним із тих, хто формував його незламних дух та імідж на самому початку. Згодом отримав звання молодшого лейтенанта й обійняв посаду заступника командира артилерійської батареї гаубиць полку «Азов».

Повернувшись до цивільного життя наприкінці 2015 року, Юліан Матвійчук двічі обирався депутатом Полтавської міської ради від ВО «Свобода», був керівником партійної фракції.

Юліан виступав за захист культурної спадщини міста, опікувався соціально-незахищеними верствами населення, боровся з незаконними забудовами та відстоював законність прийняття рішень. З 2017 року був одним із засновників та учасників ГО «Збережемо Полтаву» («Save Poltava»), що захищає пам’ятники архітектури, культури, мистецтва, історії міста.

В листопаді 2020 року був знову переобраний депутатом Полтавської міської ради від ВО «Свобода».

З першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Юліан знову взяв до рук зброю в складі 144-го окремого батальйону 116-ї окремої бригади ТрО. Як досвідчений гранатометник, впродовж травня-серпня 2022 року виконував позаштатні обов’язки інструктора-гранатометника в своєму батальйоні.

У липні 2022 року Юліан став співініціатором створення зведеного підрозділу аеророзвідки в 144-му окремому батальйоні 116-ї окремої бригади ТрО — “SOLOVEY”. У вересні-листопаді 2022 року на Харківщині виконував бойові завдання з прикриття державного кордону.

У районі кордону виконував задачі з розвідки та коригування. У грудні 2022 року, як аеророзвідник, виконував бойові завдання на кордоні Сумщини. У січні 2023 року виконував бойові завдання в районі Соледара.

З лютого 2023 року аеророзвідником підрозділу “SOLOVEY” почав працювати в районі Мар’їнки. Чоловік був очима підрозділів 79 ОДШБ та 95 ОДШБ, допомагаючи коригувати удари нашої артилерії по ворожим позиціям. Юліан був високопрофесійним, безстрашним аеророзвідником, філігранно і точно управляв безпілотниками під щільним вогнем ворожої артилерії.

15 травня 2023 року під час виконання бойового завдання Юліан Матвійчук дістав важке поранення внаслідок удару ворожого снаряда. Лікарі кілька днів виборювали його життя, проте 20 травня 2023 року серце воїна зупинилося. У нього залишилися дружина та маленька донечка.

За своє життя Юліан Матвійчук був відзначений численними відомчими та обласними нагородами:

Нагрудний знак “За доблесну службу” (16 червня 2015 року);
Медаль УПЦ КП “За жертовність і любов до України” від Патріарха Філарета у 2016 році;
Відзнака Полтавської обласної ради — нагрудний знак “За вірність народу України” ІІ ступеня (13 березня 2017 року);
Відзнака ГО “Всеукраїнська спілка ветеранів АТО “Легіон Свободи” (16 лютого 2019 року);
Відзнака Полтавської обласної ради – нагрудний знак “За вірність народу України” І ступеня (22 серпня 2022 року);
Відзнака командира 79 окремої десантно-штурмової бригади, нагрудний знак “В єднанні сила” (11 травня 2023 року).