У російських «Геранях» та «Іскандерах» знаходять іноземні компоненти 2025-2026 років - Власюк
Про це повідомив уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Укрінформу.
«Чергові прильоти, російська балістика і реактивні дрони. Міжнародною залишається її електронна база, компоненти все ще доступні. Наприклад, у безпілотнику «Герань-4», збитому у Київській області 12 серпня 2026 року, ідентифікували 96 іноземних компонентів», - поінформував він.
Зокрема, за даними уповноваженого, йдеться про американські, китайські, тайванські, німецькі, швейцарські та канадські компоненти виробництва Texas Instruments, Amphenol, Diodes Incorporated, Kyocera AVX, Kemet, ON Semiconductor, Vishay Intertechnology. Сім компонентів були виготовлені у 2026 році, ще три - у 2025.
«В ракеті «Іскандер-М», яку знайшли на місці удару на Київщині на початку липня, картина ще ширша. Там ідентифікували 147 компонентів іноземного виробництва. Це США, Білорусь, Швейцарія, Німеччина, Китай, Японія. Виробники - Texas Instruments, Analog Devices, Maxim Integrated, Cypress, STMicroelectronics, Macronix, Integrated Silicon Solution, MaxLinear та інші. Щонайменше 21 компонент виготовили у 2025 році, є і 2026 рік», - зауважив він.
Водночас Власюк розповів, що дослідження бортового комп’ютера «Заря-61» в ракеті «Кинжал» показало: у 2023 році Росія замінювала американські процесори Texas Instruments власними мікросхемами. «Але у новішому зразку «Заря-61», який був у ракеті, збитій у травні цього року, цієї заміни вже немає. Американські процесори знову використовуються. Дослідження прямо вказує, що російські аналоги не дали необхідного результату», - зазначив він.
Власюк також назвав показовим склад цього комп’ютера: плата, зібрана у травні 2025 року, містить компоненти, вироблені у різні роки - від 2021 до 2024. Серед них - американський DSP-процесор Texas Instruments і пам’ять виробництва IDT, компанії, яка зараз належить японській Renesas. Інша плата містить процесор Texas Instruments із маркуванням 1986 року та мікросхеми AMD, виготовлені у 1996 році.
За його словами, це свідчить про те, що Росія може використовувати не найсучаснішу іноземну електроніку, якщо вона залишається придатною для конкретної системи, паралельно додаючи новіші компоненти.
«Отже, проблема для Росії полягає не у відсутності будь-яких власних електронних компонентів. У тому ж «Іскандері-М» є 36 компонентів російського виробництва і 11 білоруських. Але для складних систем російської зброї цього недостатньо. Їй доводиться комбінувати власну компонентну базу з іноземною, причому шукати її по різних ринках і через різні ланцюги постачання. Кожен виробник, кожен правоохоронний орган чи орган експортного контролю має всю інформацію, достатню для припинення таких поставок в РФ», - додав Власюк.
Як повідомляв Укрінформ, Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало дані 155 підприємств холдингу "Роселектроніка", які виробляють компоненти для російської балістики, авіації, безпілотників та комплексів радіоелектронної боротьби.
