У селі на Хмельниччині ще в одній церкві покінчили з московським патріархатом
Мова йде про село Новокостянтинів Летичівської тергромади на Хмельниччині. Там 4 серпня відбулася важлива подія в історії села — перехід тамтешньої парафії до Православної церкви України.
Після проведення загальних зборів, релігійна громада, переважною більшістю голосів парафіян, ухвалила рішення про вихід з підпорядкування московському патріархату та приєднання до Православної Церкви України.
«Після довгого російського духовного кріпацтва у храмі вперше прозвучала молитва на українській мові з проханням до Бога про захист Збройних сил у боротьбі з агресором за вільну Україну. З благословіння правлячого владики Хмельницького і Шепетівського Павла, благочинний Летичівського округу Православної церкви України протоієрей Андрій Смакула подякував релігійній громаді за високу довіру і свідомість, гідну звання патріота своєї землі», — написав про подію Дмитро Смакула.
Також пан Дмитро опублікував відео, у якому зазначається, що з церкви попередній настоятель забрав усе, що вважав своїм: чашу, кадило, плащаниці Богородиці та Спасителя та інші богослужбові предмети.
Вже 12 серпня в Єпархіальному управлінні Хмельницької єпархії, архієпископ Павло прийняв уповноважених громадою парафіян храму Успіння Пресвятої Богородиці села Новокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області.
Також на прохання людей керуючий Хмельницькою єпархією — архієпископ Павло, офіційно прийняв парафію до складу ПЦУ та засвідчив це відповідним документом.
Що відомо про Новокостянтинів
Колись село Новокостянтинів було містечком. Його заснував Олександр Острозький, син Костянтина Василя, брат Януша Острозького. Із 1600 року тут вже було Магдебурзьке право. Тоді ж королем було дозволено збудувати ратушу, лазні. Невдовзі після заснування містечко було зруйноване татрами і в 1623 привілей був поновлений.
Як зазначається у Вікіпедії, Новокостянтинів розташоване на правому березі річки Південний Буг, у гирлі річки Дігтярки, яка впадала в річку Південний Буг. Тепер ця річка висохла і не існує. Але і зараз старі люди розповідають про цю річку. У тому місці досить багато джерел, тому його ще називають «Кирничками». Колись в селі було кілька ставків, було і озеро. Ця місцина отримала назву «Оболонь». Протікала селом ще одна маленька річечка, та назви її вже не пам’ятають, але місце тепер називають «Завалом».
