У Шепетівці провели в останню путь 28-річного штурмовика Андрія Кравчука

Дитинство, родина та цивільне життя

Андрій Кравчук народився 14 листопада 1997 року в місті Шепетівка у родині Юлії Олексіївни та Руслана Анатолійовича. Навчався у спеціалізованій загальноосвітній школі №2 (нині — гімназія №2).

Змалку хлопець вирізнявся добром, чуйністю та працьовитістю, ставши надійною опорою для своєї бабусі Надії та прикладом для молодшого брата Василя.

Після закінчення школи Андрій почав працювати на приватному підприємстві з виготовлення меблів, де здобув щиру повагу колег завдяки відповідальності та майстерності.

У юні роки чоловік зустрів свою кохану Руслану, з якою створив щасливу сім'ю. У подружжя народилася донечка Вікторія, яка була найбільшою радістю для батька.

«Ми з донькою його дуже любили, — ділиться дружина Руслана. — Андрій був добрим, веселим і щирим. У нашому житті було безліч щасливих моментів, які назавжди залишаться в пам’яті».

Рідні та близькі згадують Андрія як надзвичайно світлу, щиру та веселу людину, яка понад усе цінувала родину й завжди була готова прийти на допомогу.

Служба в штурмовому підрозділі та загибель у бою

26 вересня 2023 року Андрій Кравчук був мобілізований до лав Збройних Сил України. Воїн потрапив до штурмового підрозділу на посаду кулеметника, після чого для нього розпочалися виснажливі бойові будні та гарячі бої на найскладніших ділянках Донецького напрямку. Попри постійну небезпеку, він за першої нагоди намагався підтримувати зв’язок із рідними.

10 січня 2026 року під час виконання бойового завдання в Бахмутському районі солдат Андрій Кравчук поліг у бою, прикриваючи відхід своєї групи на більш безпечні позиції під щільним артилерійським вогнем окупантів.

Нині захист України продовжують його батько Руслан, який служить у військах радіаційного, хімічного та біологічного захисту, та молодший брат Василь, який обороняє небо у лавах Повітряних Сил.

«Мій син — прекрасна людина з великим і добрим серцем, яка в часи війни понад усе прагнула врятувати світ.», — сказав батько Андрія.

У бою за Україну завершився земний шлях нашого воїна. Це непоправна втрата для всієї громади. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та побратимам загиблого Героя. Схиляємо голови у спільній молитві та вічній шані перед світлою пам’яттю Андрія Кравчука. Герої не вмирають!