У Славуті попрощалися з головним сержантом Анатолієм Куликом

Творчий шлях: від викладача до артиста оркестру

Анатолій Кулик народився 7 вересня 1967 року в селі Пилипківці Новоушицького району. Його життєвий шлях був тісно пов'язаний з музикою. Ще у 15-річному віці він став вихованцем Хмельницького військового оркестру, а згодом здобув фах трубача у Хмельницькому музичному училищі.

У мирному житті чоловік присвятив себе мистецтву та навчанню інших:

• із серпня 1990 року працював викладачем духових інструментів у Славутській школі мистецтв;
• протягом семи років (з 1993-го) проходив службу за контрактом у військовому оркестрі Славутського гарнізону;
• був артистом Нетішинського муніципального духового оркестру, звідки звільнився у вересні 2024 року за станом здоров'я.

Став до лав ЗСУ попри стан здоров'я

Коли Батьківщина опинилася в небезпеці, Анатолій Іванович не зміг залишатися осторонь. Попри попереднє звільнення за станом здоров'я, 27 жовтня 2025 року він знову став до лав захисників України за мобілізацією.

Головний сержант самовіддано ніс службу у військовій частині А4977 на посаді старшого стрільця 3-го відділення охорони. Він сумлінно виконував завдання із забезпечення безпеки підрозділу, проте здоров'я не витримало важких навантажень — 5 липня 2026 року серце військовослужбовця зупинилося. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі.

Рідні пам'ятатимуть його як люблячого батька і дідуся, який понад усе цінував час із родиною, захоплювався риболовлею та щиро любив природу. Поховали Героя з усіма військовими почестями.

«Міський голова, депутати Славутської міської ради, виконавчий комітет та вся громада висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам. Його відданість військовій присязі, мужність і внесок у захист України назавжди залишаться у пам'яті. Вічна пам'ять Захиснику!» — сумують у Славутській міськраді.