У Тернопільській школі №8 відкрили меморіальну дошку письменнику-дисиденту Василю Ярмушу

У Тернополі вшанували пам’ять видатного земляка, поета, прозаїка та дисидента-шістдесятника Василя Ярмуша. На фасаді загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8, випускником якої він свого часу був, урочисто відкрили меморіальний знак.

Участь влади, родини та громадськості у пам’ятному заході

Як повідомляє Тернопільська міська рада, до події долучилися міський голова Сергій Надал, донька літератора Мирослава, учні та педагогічний колектив навчального закладу. Співробітники духовенства провели чин освячення пам'ятної дошки. Присутні пригадали тернистий життєвий шлях митця, його вагомий доробок в українську літературу та непохитну вірність рідному слову в часи жорстких обмежень.

Важливість збереження історичної пам’яті

Очільник громади під час виступу наголосив на необхідності повернення забутих імен українських творців до історії міста. Він нагадав, що любов до рідного слова у майбутнього поета зародилася саме у стінах цієї школи.

Василь Ярмуш писав про Україну тоді, когда за це можна було зазнати переслідувань і обшуків. Радянська влада робила все, щоб його твори не доходили до людей, а ім’я письменника забули. Проте минуло пів століття, і сьогодні його творчість знову читають та вивчають

Сергій Надал також акцентував увагу на сучасних паралелях, зазначивши, що історія повторюється і сьогодні Росія знову намагається знищити українську культуру, книги та бібліотеки.

Життєвий шлях та літературний спадок Василя Ярмуша

Василь Ярмуш народився 15 вересня 1940 року в селі Острів неподалік Тернополя у селянській родині. Життя талановитого поета та дисидента обірвалося 22 вересня 1976 року. Протягом свого життя він писав поезію і прозу, активно співпрацював з обласними та районними медіа.

Серед відомих здобутків автора — поетичні збірки «Казка про тебе» та «Граніт і полум’я», вірші для дітей, драматична поема «Соломія Крушельницька», а також прозовий твір «Олесина любов». У 1960-х роках літератор зазнавав систематичних переслідувань від органів КДБ через свої прогресивні погляди, проте назавжди увійшов до історії національного культурного і дисидентського руху.