У трьох областях — 80% усіх випадків: де чоловіки найчастіше намагаються незаконно перетнути кордон

Від початку 2026 року прикордонники склали 7 523 протоколи за незаконний перетин або спробу незаконного перетинання державного кордону. У середньому це близько 1 250 протоколів на місяць. Водночас це приблизно на третину менше, ніж торік.

Пік таких порушень припав на 2024 рік — тоді щомісяця складали в середньому близько 2 250 протоколів.

До повномасштабної війни за рік складали близько 2,7 тисячі таких протоколів.

Де найчастіше намагаються перетнути кордон

Найбільше протоколів у першому півріччі 2026 року припало на Чернівецьку область — 2 834, або 38% від загальної кількості.

На другому місці Закарпаття — 2 170 протоколів (29%), на третьому Одещина — 997 (13%). Таким чином, на ці три області припадає близько 80% усіх протоколів, пише Опендатабот.

Протокол не означає автоматичної вини

Сам факт складання прикордонниками протоколу ще не означає, що людину визнають винною. Справи за статтею 204-1 КУпАП розглядають суди.

За даними Державної судової адміністрації, у 2025 році суди розглянули 24 519 таких справ. У 12 628 випадках призначили штраф, ще щодо 10 493 осіб провадження закрили через відсутність події та складу адміністративного правопорушення. 57 осіб отримали адміністративний арешт.

За незаконний перетин або спробу перетину кордону передбачена адміністративна, а в окремих випадках — кримінальна відповідальність.

У травні 2026 році у Державній прикордонній службі України повідомили, що з початку 2022 року під час спроб незаконного перетину кордону зафіксовано понад 70  випадків загибелі чоловіків.

Також Верховний Суд зазначав, що для кваліфікації дій організатора незаконного переправлення осіб через державний кордон не є обов’язковим сам факт перетину кордону. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного кримінального суду, залишивши без змін вирок і апеляційну ухвалу у справі № 714/1508/22.

Верховний Суд підтвердив: для наявності закінченого складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України (організація незаконного переправлення осіб через державний кордон), не потрібно, щоб особа фактично перетнула кордон. Достатньо доведених дій з організації, керівництва або сприяння такому переправленню.

ВС також визнав обґрунтованими висновки попередніх інстанцій про винуватість засудженого у наданні неправомірної вигоди службовій особі (ч. 3 ст. 369 КК України) та відхилив доводи захисту щодо відсутності прямого умислу і процесуальних порушень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.