У Центральній Америці знайшли гробницю жінки з моторошними похоронними дарами

Міжнародна команда дослідників провела генетичний аналіз 430 зразків людських скелетів та зубів, отриманих з відомих гробниць та печер мая з людськими останками в Белізі та знайшли доволі незвичне поховання.

В одній з могил була елітна жінка мая, яка померла та була похована в печері приблизно між 250 та 400 роками нашої ери, пише Gizmodo.

Що привернуло увагу дослідників на цьому місці поховання, так це 226 людських зубів, розкиданих навколо її тазу та верхньої частини хребта — зубів, які, як показав аналіз команди, належали поколінням її далеких предків, похованих в інших місцях у гробницях, розташованих на відстані понад 26 кілометрів.

Згідно з дослідженням команди, яке ще не пройшло рецензування, генетичний зв’язок розкриває захопливі розуміння похоронних практик мая та соціальних структур. Кіт Пруфер, археолог з Університету Нью-Мексико, який був одним із керівників дослідження, представив роботу на щорічній зустрічі Товариства американської археології (SAA).

Як і багато їхніх сучасників, мая глибоко піклувалися про потойбічне життя. Вони мали дуже конкретні уявлення про те, що відбувається після смерті та як найкраще підготувати людей до їхнього сходження на небеса. Згідно з статтею, це також було пов’язано з тим, як політичні та економічні еліти встановлювали свою легітимність, а саме з тим, що їхні предки ставали божествами після смерті.

Археологічні дані свідчать про важливість похоронних звичаїв та інших практик, пов’язаних зі смертю, у минулих суспільствах. Печери, зокрема, вважалися «точками доступу» для зв’язку з предками, і археологи висунули теорію, що печерні поховання, порівняно з похованнями в житлових гробницях, являли собою «шанобливі поховання або жертовну смерть». Але, як самі дослідники писали у своїй статті, археологічні інтерпретації «значною мірою залежать від контексту». Тобто, без генетичних даних важко зробити висновок, як і чому певні людські останки були розташовані саме так — звідси й остання робота.

Спочатку команда дослідила 487 зразків людських зубів і кісток, отримавши повний геном для останків. Це включало 341 зразок, що представляють щонайменше 107 осіб з елітних та неелітних гробниць мая в Белізі. І знову ж таки, з цієї колекції дослідники виявили, що у 24 осіб були елементи скелета, розкидані по елітних гробницях, та ритуальних схованках зубів у віддалених місцях.

«За допомогою цих даних ми реконструювали три лінії, що охоплюють чотири, шість і вісім поколінь, з інакше роз’єднаних та змішаних останків», — пояснила команда в статті. «Ще більш дивним було те, як часто елементи однієї й тієї ж особини були знайдені з кількох географічно віддалених місць».

З огляду на численні невідкриті або невиявлені ділянки в сусідніх регіонах, команда додала, що, ймовірно, частини цих особин розташовані деінде — знову ж таки, буквально. Команда, як повідомляється, відмовилася спілкуватися зі ЗМІ, доки стаття не пройде рецензування. Однак під час презентації SAA Пруфер сказав, що генетичні зв’язки між ділянками «перетинаються занадто часто, щоб це можна було списати на випадковість».

Що стосується жінки, похованої з занадто великою кількістю чужих зубів, генетичний аналіз показав, що 226 зубів належали щонайменше 39 унікальним особам. Її голову було видалено та замінено неоздобленою посудиною. Команда дослідників пояснила, що поряд з високопоставленими похоронними речами, цей спосіб поховання може бути відтворенням сцени підземного світу з історії створення світу мая. Жоден з них не належав особам, яких вважають неелітними членами суспільства. Іншими словами, практика ховати кістки в різних місцях, схоже, була зарезервована лише для тих, хто мав владу.

«Наші дані свідчать про навмисну стратегію одночасного закріплення цих ліній в елітних будинках та в печері, перетвореній на складне підземне похоронне середовище», — пишуть дослідники. «Печери здавна функціонували як пороги, позначаючи місце виходу людей з міфічного часу та простору, де вони вперше сформувалися, і таким чином ставали місцями, де еліта спілкувалася з цими силами предків».