У центрі Чернігова археологи виявили залишки споруд, яким понад тисячу років

У вересні-жовтні 2026 року Лівобережна археологічна експедиція Інституту археології НАН України провела охоронні археологічні дослідження біля будинку Чернігівської полкової канцелярії. Роботи відбувалися в межах підготовки історичної споруди до реставрації.

Будинок Якова Лизогуба є однією з небагатьох збережених мурованих цивільних споруд доби Гетьманщини. Його зведення датують 1690-ми роками та пов’язують з іменем чернігівського полковника Якова Лизогуба. У XVIII столітті тут розміщувалася канцелярія Чернігівського козацького полку, а нині будівля використовується як музейне фондосховище.

Для дослідження археологи заклали два шурфи площею по шість квадратних метрів – біля східної та південної стін будинку. Загальна площа розкопок становила 12 квадратних метрів.

Під час робіт науковці розкрили частини фундаментів XVII століття, складених зі старовинної цегли на вапняковому розчині. Дослідники вивчили особливості мурування, визначили конструктивні елементи фундаментів, виконали обміри та цифрову фіксацію.

Однак особливу увагу привернули знахідки, що належать до значно давнішого періоду історії Чернігова. Зокрема, археологи виявили ровик X століття, який, імовірно, слугував для розмежування садибних ділянок. Його ширина становила приблизно 35-40 сантиметрів.

Також дослідники натрапили на залишки двох заглиблених споруд XII століття. В одній із них зберігся фрагмент котловану із залишками глинобитного опалювального пристрою. Серед знахідок – уламки гончарного посуду того часу.

Ще одним цікавим відкриттям стала зернова яма давньоруського періоду. Її діаметр становив 1,43 метра, а глибина від рівня материка – 1,74 метра. У заповненні ями археологи знайшли фрагменти керамічного посуду XII століття та уламок свинцевого предмета.

Ці відкриття свідчать, що задовго до будівництва кам’яниці Лизогуба наприкінці XVII століття на цій території чернігівського дитинця існувала садибна та господарська забудова.

Окрім давньоруських артефактів, під час розкопок виявили численні матеріали XVII–XVIII століть. Серед них – уламки гончарного посуду, пічних кахлів, старовинної цегли та плінфи, яку використовували в будівництві за часів Київської Русі. Значну частину знахідок становлять фрагменти кахлів, якими свого часу облицьовували опалювальні печі. Важливим результатом досліджень стало створення 3D-моделей фундаментів східної та південної стін будинку Лизогуба. Завдяки сучасним технологіям вдалося детально зафіксувати особливості старовинного мурування.

З результатами цифрової фіксації можна ознайомитися на платформі Sketchfab.

Шурф 1 — східна стіна будинку:

https://sketchfab.com/…/1-87c41d27e5434d3a957e02e09aa93e01

Шурф 2 — південна стіна будинку:https://sketchfab.com/…/00faad549ccd4563adb13fcb227c4fdd