У вересні Україна експортувала 2,4 млн тонн сільськогосподарської продукції, що становить 46% від потенційно необхідного обсягу. Залізницею перевезли 993 тис. тонн. Про це повідомяє Міністерство аграрної політики та продовольства України.Одним із ключових обмежень залишається відсутність повноцінного доступу до чорноморських портів, через що країна змушена покладатися на альтернативні логістичні маршрути.
Найбільшу частку вересневого експорту становили зернові культури — 1,4 млн тонн, або 38% від потенційного обсягу. Також Україна експортувала 444 тис. тонн олійних культур (83%), 311 тис. тонн олії (64%) та 280 тис. тонн шротів (46%).
Основні маршрути експорту агропродукції
У структурі перевезень найбільшу частку забезпечили дунайські порти. Через них у вересні експортували 1,3 млн тонн агропродукції, або 54% загального обсягу. Залізницею перевезли 993 тис. тонн (41%), автомобільним транспортом — ще 120 тис. тонн (5%).
За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, без повноцінного доступу до чорноморських портів можливості українського аграрного експорту обмежені рівнем 45–50% від потенціалу.
«Саме тому для України критично важливо зберігати та нарощувати альтернативні маршрути і водночас працювати з європейськими партнерами над компенсацією додаткових логістичних витрат», — наголосив міністр.
Україна запропонувала Європейському Союзу спрямувати щонайменше 1,1 млрд євро на компенсацію додаткових витрат на логістику. Розрахунок передбачає близько 50 євро на тонну продукції. За оцінкою української сторони, така підтримка могла б забезпечити можливість додаткового експорту до 20 млн тонн агропродукції.
Наразі Україна очікує, що європейські партнери опрацюють цю пропозицію.
Динаміка експорту української агропродукції у вересні 2024 року. Джерело: Мінагрополітики.
Україні потрібно додатково 11 млн тонн потужностей для зберігання врожаю
Ще одним викликом для аграрного сектору залишаються обмежені можливості зберігання врожаю. Додаткову потребу в потужностях для зберігання оцінюють приблизно у 11 млн тонн.
Для часткового розв’язання проблеми Україна вже залучила понад 17,5 млн доларів міжнародної підтримки на закупівлю зернових рукавів. Їх безкоштовно передаватимуть агровиробникам у прифронтових регіонах. Отримати рукави зможуть виробники, які обробляють від 100 до 3 тис. гектарів. Початок видачі запланований на жовтень.
Крім того, Мінагрополітики погоджує зміни до відповідної урядової постанови, які дадуть змогу спрямувати 25 млн доларів фінансування Світового банку на компенсацію частини вартості зернових рукавів, придбаних агровиробниками самостійно.
Програма передбачатиме відшкодування до 80% вартості рукавів для виробників із земельним банком від 100 до 7 тис. гектарів. Окремо підтримку зможуть отримати аграрії у прифронтових регіонах, які обробляють від 3 до 7 тис. гектарів. Максимальна компенсація становитиме 23 тис. грн за один рукав.
Україна обговорює з ЄС квоти на молочну продукцію, борошно та біоетанол
Під час нещодавніх зустрічей у Брюсселі українська сторона також порушила питання доступу вітчизняної продукції до ринку Європейського Союзу.
Зокрема, Україна та Європейська комісія обговорили можливість зміни механізму адміністрування тарифних квот на молочну продукцію та борошно, а також розширення можливостей експорту українського біоетанолу до ЄС.
Як пояснив Тарас Висоцький, з 1 липня в Україні діє вимога щодо додавання 7% біоетанолу до бензину. Через війну бензин для українського ринку імпортують із країн ЄС уже з доданим біоетанолом. У результаті Україна щомісяця імпортує разом із бензином у середньому близько 10 тис. тонн біоетанолу, або приблизно 120 тис. тонн на рік.
Українська сторона пропонує ЄС врахувати ці обсяги та надати додаткову квоту для експорту українського біоетанолу. Наразі чинна квота на його постачання до Євросоюзу становить 125 тис. тонн.
Раніше Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький називав нинішню ситуацію з експортом агропродукції найскладнішою від початку повномасштабної війни.