У Вірменії розкопали гробницю бронзової доби
Археологи виявили багате поховання віком понад 3 тисячі років, яке проливає світло на поховальні обряди, військову культуру та соціальну ієрархію населення Вірменського нагір'я наприкінці бронзової доби.
Спільна археологічна експедиція вчених із Вірменії та Італії під час польового сезону 2026 року продовжила дослідження археологічного комплексу Шамірам у провінції Арагацотн, де було зроблено одну з найважливіших знахідок останніх років, повідомляє Arkeonews.
Археологи дослідили монументальне поховання, відоме як Гробниця №3, у якому виявили бронзову зброю, обсидіанові наконечники стріл та останки коня, принесеного в жертву під час поховального обряду.
Гробниця №3 датується пізньою бронзовою добою - приблизно 1600-1200 роками до нашої ери. Поховання складається з центральної кам'яної поховальної камери, оточеної кількома концентричними кам'яними кільцями.
Усередині археологи знайшли численні поховальні дари, серед яких бронзова зброя та наконечники стріл, виготовлені як із бронзи, так і з обсидіану. Науковці припускають, що ці предмети могли належати представникам місцевої військової еліти або використовувалися як символи високого соціального статусу. Остаточне призначення артефактів буде встановлено після подальших досліджень.
Однією з найцікавіших знахідок стали останки коня, який, на думку дослідників, був ритуально принесений у жертву під час поховання. В Інституті археології та етнографії Національної академії наук Вірменії зазначають, що поєднання монументальної архітектури, зброї та жертовної тварини є важливим свідченням існування місцевої знаті та особливої символічної ролі коней у суспільстві пізньої бронзової доби.
У той час коні були не лише транспортом, а й важливим військовим ресурсом та ознакою високого статусу. Саме тому принесення такої цінної тварини в жертву під час поховання вважалося винятково престижним ритуалом, який підкреслював становище померлого.
Наразі вчені ще не оприлюднили результати антропологічного аналізу людських останків. Подальше вивчення кісток і поховального інвентарю має допомогти точніше визначити дату поховання та соціальний статус людей, які були поховані у гробниці.
Окрім цього, дослідники виявили основи колон, будівлі, споруджені поруч зі стародавніми урартськими вежами, а також добре збережені середньовічні споруди, що свідчать про безперервне використання території протягом багатьох століть. Комплекс розташований на великому скелястому плато та включає оборонні стіни, житлові квартали й численні поховальні комплекси. Археологічні дані свідчать, що поселення існувало понад три тисячі років - від пізньої бронзової доби через періоди Урарту, еллінізму, пізньої античності та Середньовіччя до післясередньовічної епохи.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Єгипті археологи знайшли гробницю епохи Нового царства.
Археологи знайшли у Мексиці жертовний вівтар із людськими останками
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp