У законопроєкті про ПДВ для е-торгівлі виявили невідповідність праву ЄС та ризики для фінмоніторингу
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість» № 15112-д стосується оподаткування ПДВ товарів, що замовляються через іноземні онлайн-платформи.
Станом на сьогодні проєкт залишається на розгляді Верховної Ради та потребує доопрацювання з огляду на зауваження щодо його відповідності праву ЄС.
Механізм оподаткування дистанційних продажів не є завершеним
Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) у своєму висновку констатує, що законопроєкт не містить завершеного механізму оподаткування ПДВ операцій з дистанційного продажу товарів
Проєкт містить посилання на «правила дистанційного продажу товарів», однак вони не визначені ні Податковим та Митним кодексами, ні самим законопроєктом. Аналогічна проблема стосується порядку обліку осіб, відповідальних за нарахування та сплату ПДВ за такими операціями, який має визначатися Митним кодексом.
Через це, як зазначено у висновку, неможливо повною мірою оцінити запропонований механізм та його узгодженість із Директивою 2006/112/ЄС.
Також зазначено, що потребують додаткового обґрунтування положення щодо відповідності законодавству ЄС. Зокрема, законопроєкт встановлює строк сплати ПДВ протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання звіту, тоді як стаття 369i Директиви 2006/112/ЄС передбачає сплату ПДВ у зв’язку з відповідною декларацією не пізніше закінчення строку її подання.
Крім того, ГНЕУ зауважує, що у супровідних документах до проєкту не надано належного обґрунтування його соціально-економічних наслідків, зокрема впливу на ціни в Україні, вітчизняне виробництво в умовах воєнного стану та бюджетні надходження
Визначення дистанційного продажу не повністю відповідає Директиві 2006/112/ЄС
Комітет з питань інтеграції до ЄС звернув увагу, що визначення «дистанційного продажу товарів» у законопроєкті обмежене покупцями — фізичними особами.
Профільний комітет звернув увагу на невідповідність запропонованого визначення «дистанційного продажу товарів» положенням Директиви 2006/112/ЄС.
Законопроєкт визначає покупцем фізичну особу, тоді як за Директивою покупцем у відповідній конструкції може бути також неоподатковувана юридична особа. Це зауваження поширюється і на пов’язані визначення «підприємства електронного інтерфейсу», «електронного інтерфейсу для цілей правил дистанційного продажу товарів» та положення статті 191-1 проєкту.
Положення про імпорт товарів до 150 євро потребують узгодження
Окремо зауважено, що запропоноване звільнення від ПДВ товарів вартістю до 150 євро, які ввозяться у несупроводжуваному багажі, не повністю узгоджується зі спеціальними положеннями Директиви 2006/112/ЄС щодо декларування та сплати ПДВ при імпорті відправлень вартістю до 150 євро.
Не відповідає наведеному у висновку європейському регулюванню і запропонований порядок звітності. Законопроєкт передбачає, що особа, відповідальна за нарахування та сплату ПДВ при дистанційному продажу, не складає податкові декларації за такими операціями.
Натомість стаття 369s Директиви 2006/112/ЄС передбачає подання декларації з ПДВ за кожний місяць, незалежно від того, чи здійснювалися відповідні дистанційні продажі.
Для безоплатних міжнародних відправлень не враховано кількісні обмеження
Запропоноване звільнення від ПДВ міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 45 євро лише частково імплементує правила Директиви 2006/79/ЄС.
Йдеться про безоплатні відправлення від однієї фізичної особи іншій, призначені для особистого або сімейного використання та без ознак комерційної діяльності. Водночас Директива встановлює не лише вартісний поріг, а й кількісні обмеження щодо окремих товарів. У висновку наведено обмеження для парфумів, туалетної води, кави, кавових екстрактів, чаю та чайних екстрактів. У запропонованих положеннях законопроєкту таких обмежень немає.
Пільги для ЗСУ та енергетики: безпековий виняток Угоди про асоціацію
Важливим є висновок Комітету щодо пільг для сил оборони (зокрема безпілотників, з опису яких пропонується виключити слова «без озброєння») та енергетичного обладнання.
Хоча загальне законодавство ЄС (acquis) не передбачає таких податкових пільг, Комітет констатував, що ці норми повністю узгоджуються з безпековими винятками Угоди про асоціацію.
Вони дозволяють Україні застосовувати будь-які необхідні заходи для забезпечення власної безпеки та оборони під час війни.
Правила сплати ПДВ в іноземній валюті
Законопроєкт передбачає можливість сплати ПДВ у національній валюті або в доларах США чи євро. Комітет зауважує, що Директива 2006/112/ЄС не передбачає можливості встановлення суми ПДВ в іноземній валюті.
Вона регулює визначення обмінного курсу, якщо елементи бази оподаткування імпорту виражені в іншій валюті, а декларація з ПДВ складається в євро або, за визначених умов, у національній валюті держави-члена.
Звільнення від відповідальності за порушення AML/CFT викликає окремі застереження
Окремий блок зауважень стосується запропонованих змін до законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів. Законопроєкт пропонує до набуття Україною членства в ЄС не застосовувати заходи впливу за порушення вимог щодо виявлення політично значущих осіб, членів їхніх сімей та пов’язаних із ними осіб, а також за невжиття передбачених законом додаткових заходів.
Ідеться, зокрема, про отримання дозволу керівника на встановлення або продовження ділових відносин, встановлення джерела статків і коштів та постійний поглиблений моніторинг таких відносин. Зауваження полягає в тому, що запропонований підхід фактично виключає застосування санкцій або інших заходів впливу за недотримання цих вимог і тим самим позбавляє державу відповідних інструментів впливу на суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
У висновку зазначено, що такий підхід не повною мірою узгоджується зі стандартами FATF та законодавством ЄС, які передбачають додаткові заходи належної перевірки у відносинах із політично значущими особами та можливість притягнення зобов’язаних осіб до відповідальності за порушення вимог щодо належної перевірки клієнтів.
Послаблення фінансового моніторингу та ризики для фінансування
Найбільш критичною частиною проєкту є тимчасове (до набуття Україною членства в ЄС) призупинення санкцій за порушення вимог щодо виявлення та перевірки політично значущих осіб (PEP), членів їхніх сімей та пов’язаних із ними осіб.
Йдеться про фактичне звільнення від відповідальності суб’єктів первинного фінансового моніторингу за неотримання дозволів керівництва на встановлення ділових відносин, невжиття заходів для встановлення джерела статків і коштів та за відсутність постійного поглибленого моніторингу таких відносин.
Комітет з питань інтеграції до ЄС та ГНЕУ вказують на невідповідність цього кроку міжнародним зобов’язанням України. Чинні норми українського закону про фінансовий моніторинг повністю відповідають вимогам статті 20 Директиви 2015/849.
Водночас їх призупинення не узгоджується з положеннями ст. 5 цієї ж Директиви, яка дозволяє державам встановлювати лише суворіші правила, але не послаблювати їх. Крім того, така ініціатива суперечить стандартам FATF та зобов’язанням України за статтями 20, 127 та 133 Угоди про асоціацію щодо імплементації міжнародних стандартів боротьби з відмиванням коштів.
Національний банк України також висловив жорстке застереження, зазначивши, що запропонована норма позбавить органи нагляду реальних інструментів контролю та повністю нівелює превентивну функцію фінансового моніторингу.
Тимчасове звільнення від відповідальності за порушення щодо PEP загрожує отриманням негативної оцінки від Комітету експертів Ради Європи (MONEVAL), ускладненням переговорів про вступ до ЄС, а також несе прямі ризики неотримання фінансування від МВФ за програмою EEF та іншими програмами допомоги, що фінансуються Євросоюзом. Такі ризики є особливо критичними, оскільки Європейська Комісія у своєму звіті за 2025 рік прямо закликала Україну активізувати зусилля та посилити законодавство у сфері AML/CFT.
Назва законопроєкту не відповідає його змісту
ГНЕУ додатково вказує на невідповідність назви законопроєкту його фактичному змісту.
Назва передбачає внесення змін до Податкового кодексу, хоча законопроєкт одночасно містить зміни до Закону України у сфері протидії легалізації доходів. У висновку також звернуто увагу на положення статті 2 Податкового кодексу, відповідно до якого зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до самого Кодексу.
Нагаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ухвалив рішення рекомендувати Парламенту прийняти за основу та в цілому доопрацьований законопроєкт № 15112-Д про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі та № 15460 про внесення змін до Митного кодексу щодо оформлення товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
