У заповіднику «Поле Полтавської битви» відкрили експрес-виставку, присвячену Іванові Мазепі з нагоди 338-ї річниці від дня обрання його гетьманом України
25 липня 1687 року на козацькій раді на річці Коломак гетьманом Війська Запорозького обрали Івана Мазепу. Але козацький табір оточило московське військо. Отримавши булаву, новообраний керманич був змушений підписати «Коломацькі статті», які являли собою двосторонній договір із 22-х пунктів між українським гетьманом Іваном Мазепою й старшиною (з одного боку) та московськими царями іваном, петром та царівною софією (з другого).
В їх основу, як розповіли в Музеї історії Полтавської битви, поклали попередні українсько-московські домовленості, які укладалися гетьманами з московськими царями протягом другої половини XVII ст. і передбачали значне обмеження влади гетьмана та посилення контролю москви над Україною: було заборонено обирати гетьмана та козацьку старшину без відома московських царів, мати дипломатичні відносини з іншими державами, московські війська вводились до Переяслава, Ніжина, Чернігова, Києва; для посилення контролю до Батурина вводився московський стрілецький полк; козацьке військо зобов’язувалося брати участь у військових походах московії; гетьман мав всіляко сприяти шлюбам московитів з українцями та іншим формам єднання населення обох держав та ін. Через два роки, 1689-го, після перевороту в москві, коли влада перейшла до царя петра, Іван Мазепа підписав із ним нову угоду – «Московські статті», які дещо полегшили становище Гетьманщини.
Події тих часів детально описує у своєму «Літописі» канцелярист Генеральної військової канцелярії часів Івана Мазепи Самійло Величко. На виставці представлена його праця 2020 року видання. Особливо цінним є свідчення автора про передумови, саму раду та місце її проведення: «…на Коломаку, де брід Буцького…». У книзі представлений портрет гетьмана й текст «Коломацьких статей». Опис цих подій знаходимо на сторінках Літописів Григорія Грабянки та «Самовидця».
На виставці експонуються різні портрети гетьмана Івана Мазепи із фондової збірки музею, у тім числі гравюри 1978, 1979 років роботи відомого художника України, «батька української гривні» Василя Лопати.
Цікаві свідчення про ті події та місце проведення доленосної для Івана Мазепи козацької ради можна знайти в щоденнику учасника подій, шотландця Патріка Гордона.
Старшому науковому співробітнику музею Сергієві Макаренку на підставі джерел, у тім числі карт шведського генштабу, вдалось встановити 5 локацій під Полтавою, на яких перебував Іван Мазепа напередодні та під час Полтавської битви. Карти з позначенням цих місць теж можна переглянути на виставці.
Усі ці експонати яскраво ілюструють той факт, що постать гетьмана України Івана Мазепи нерозривно пов’язана з Полтавщиною та її адміністративним центром.
Сама ж подія, обрання Івана Мазепи гетьманом, мала велике значення для історії України, адже знаменувала початок, практично, нової політичної епохи – економічного, культурного, духовного піднесення та розвитку на українських землях.
Для багатьох поколінь українців Іван Мазепа став символом незламності й боротьби за свободу та незалежність України.
Виставка триватиме до кінця липня.
