У Золочівському замку розгадали таємницю каменю, який пов’язували з тамплієрами
У Золочівському замку розшифрували загадковий напис на одному з двох каменів, які роками пов’язували, зокрема, з тамплієрами. З’ясувалося, що це скорочений запис уривка з «Трену XII» польського поета Яна Кохановського. У розшифруванні напису допоміг штучний інтелект. Про це повідомили у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
Два камені свого часу привезли до Золочівського замку із села Новосілки поблизу Золочева. На них збереглися незвичні написи та символи. Один із написів складається з окремих літер і крапок, тому його зміст тривалий час залишався невідомим.
Через загадковий вигляд каменів їхнє походження роками пояснювали різними версіями, зокрема пов’язували з Орденом тамплієрів. Водночас у Золочівському замку зазначають, що камені, ймовірно, походять із XIX століття. Тоді в парках було поширене створення символічних могил і таємничих печер.
Розшифрувати напис вдалося досліднику Артуру Ратинському. Він встановив, що це не шифр у традиційному розумінні: майстер вирізьбив перші літери кожного слова, а решту замінив крапками.
Напис виявився уривком із «Трену XII» Яна Кохановського — твору, який поет написав після смерті своєї дитини. На камені збігаються перші літери всіх 28 слів уривка в тій самій послідовності, а кількість крапок відповідає кількості пропущених літер.
Розшифрування ускладнював готичний шрифт, у якому деякі літери можна було прочитати по-різному.
Для пошуку відповідного тексту Ратинський використав ШІ-асистента Claude від Anthropic. Спочатку за фотографіями відновили послідовність літер і крапок, після чого програма допомогла знайти в польських текстах уривок із відповідною послідовністю початкових літер.
Зміст напису може свідчити про те, що камінь встановили на згадку про померлу дитину, ймовірно, у XIX столітті. Із цією версією може бути пов’язаний і другий камінь — на ньому зображені два переплетені вінки. Один із них терновий і символізує смерть та мучеництво, інший — квітучий, що уособлює життя і радість.
Дослідники припускають, що обидва камені могли бути надгробками або кенотафами — символічними могилами, встановленими на пам’ять про померлу людину без поховання її останків на цьому місці.
Водночас таємницю другого каменю поки не розгадали. На ньому також є напис, але він значно коротший. Дослідники припускають, що там може бути ім’я дитини або слова останнього прощання.
Надалі планують дослідити історію села Новосілки та опрацювати метричні книги. Це може допомогти встановити, кому саме були присвячені камені.