У ЗСУ більше не хочуть давати прихисток корупціонерам. Драпатий видав спеціальне доручення
Державне бюро розслідувань оголосило підозру військовому Львівського ТЦК та СП, який разом з колегами жорстоко побив мобілізованого. Потерпілого госпіталізували 22 вересня, а за два тижні, 6 жовтня, він помер у лікарні ‒ йдеться в ухвалі суду, на яку посилається «Lviv.media».
Суд відправив підозрюваного під варту, але показовим в цій історії є ще один факт ‒ у серпні 2026 року цей же військовий був визнаний винним в іншому кримінальному провадженні, щодо одержання хабара. Тоді йому призначили покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Саме для запобігання подібним випадкам ще 7 вересня було видано окреме доручення Головнокомандувача Збройних сил України генерал-майора Михайла Драпатого про мінімізацію корупційних ризиків у війську. Про це «Нашим грошам» повідомили джерела в ЗСУ, які отримали розпорядження з центру. Військовим «корупціонерам» має бути ускладнено перебування на відносно спокійних посадах, де вони перечікують строки по їхнім кримінальним провадженням.
У документі виписано кадрові обмеження та дисциплінарні заходи для тих, хто має відношення до корупційних правопорушень. Адресати ‒ керівництво Генерального штабу, командувачі видів та родів військ, керівники органів військового управління, навчальних закладів та правоохоронних органів ЗСУ (загалом 48 отримувачів).
Примітно, що в дорученні йдеться не тільки про військових, які мають вироки/стягнення чи прямі заборони обіймати посади, а й про тих, чию провину ще не доведено.
«Це доручення може зачепити значну частину обвинувачених у справах НАБУ та САП, які мобілізувалися до Сил оборони, значна частина яких мобілізувались, аби уникнути покарання. Нам відомо про близько 80 фігурантів, які мобілізувалися до Сил оборони, – розповів “Нашим грошам” Роман Вербовський, юрист “Центру протидії корупції”.
Серед таких фігурантів — в. о. голови правління АТ «ОГХК» Руслан Журило, обвинувачений у двох справах: одна стосується завдання збитків підприємству на $12,8 млн, інша — заволодіння $17,2 млн ДП «СхідГЗК» разом із Миколою Мартиненком. Втім, у справі щодо ОГХК він уже не понесе відповідальності, адже там спливли строки давності.
Ексзаступник міністра оборони Ігор Халімон, якого обвинувачують у завданні 12 млн грн збитків державі через завищення цін на закупівлях харчів для ЗСУ.
Ексзаступник голови правління ПАТ «Укргазвидобування» Олексій Тамразов, якого ВАКС у грудні 2021 року визнав винуватим у спробі дати 100 тисяч доларів хабара сумнозвісному прокурору Костянтину Кулику в обмін на зняття арешту з 8,9 млн кубометрів газу. Йому призначили 5 років увʼязнення, однак апеляція ВАКС зупинила провадження, оскільки в липні 2022 року він мобілізувався.
Юрій Зонтов, брат колишнього голови ОАСК Павла Вовка, якого обвинувачують в отриманні 100 тис. дол. хабаря для подальшої передачі судді ОАСК. Мобілізувався на стадії допиту свідків у вересні 2025 року.
Ексначальник однієї з філій Укрзалізниці Віталій Цвігун, якого обвинувачують у причетності до заволодіння майже 204 млн грн УЗ, мобілізувався ще влітку 2023 року, одразу після оголошення підозри.
Ексдиректор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов, якого обвинувачують у причетності до розтрати заарештованого та переданого в управління АРМА майна вартістю понад 485 млн грн.
Михайло Лукашик, якого обвинувачують у сприянні наданню хабаря в сумі 400 тис. доларів ексзаступнику міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василю Лозинському.
А також низка суддів-хабарників, серед яких: суддя Дзержинського районного суду города Харкова Сергій Лазюк, суддя Дніпропетровського районного суду Лаля Новік та ексголова Харківського окружного адмінсуду Ольга Панченко. Усіх трьох перша інстанція визнала винуватими, однак апеляція все ще не завершила розгляд, а, наприклад, Лазюк уже й не понесе покарання, адже строк давності сплив.
Зокрема документ містить пряму заборону комплектувати підрозділи військовими, які обвинувачуються у тяжких або особливо тяжких корупційних злочинах, якщо справа перебуває в суді.
Це дисциплінарне обмеження дає командуванню змогу відсторонювати підозрюваних ще до вироку суду. Як відомо, слідство та судовий розгляд резонансних корупційних справ можуть тривати роками. Приміром, за даними НАБУ та САП, фігуранти історії про «яйця по 17» отримали надприбутків на понад 733 млн грн у 2022-2023 роках, підозри ‒ у 2025 році, а досудове розслідування завершили тільки вересня 2025 року. А скерують справу в суд взагалі не раніше наступного року.
Є й приклади, коли військові вже з доганою за корупцію продовжують працювати роками. «Наші гроші» писали про закупівлю дров, де фігурував очільник Східного КЕУ Олег Лупійчук. Наприкінці 2024 року він отримав догану за корупційне діяння. У серпні 2025-го його звільнили з посади в Дніпрі після розслідування про махінації на закупівлі дров, а вже у вересні того ж року він очолив Східне КЕУ. За кілька днів після цього полковник отримав підозру за недбале ставлення до служби. Суд обрав йому запобіжний захід, він вніс заставу і повернувся. З судових ухвал від вересня цього року відомо, що він і досі є військовослужбовцем. Нова заборона може зачепити саме подібні кадри в ЗСУ.
Ще одна норма в доручення передбачає: якщо військовий вчинив корупційне чи пов’язане з корупцією порушення, але суд не позбавив його права обіймати певні посади, то його усе одно слід притягти до дисциплінарної відповідальності.
Щодо військових, які мають вирок за корупцію, то слід розглядати питання їх переведення на посади без керівних і господарських обов’язків. Тих, чиї активи суд визнав необґрунтованими й забрав у дохід держави ‒ звільняти.
Окремий акцент у дорученні зроблено на призначенні кадрів до територіальних центрів комплектування (ТЦК та СП), військово-лікарських комісій (ВЛК) та підрозділів, відповідальних за закупівлі. Під час призначення на ці посади або прийняття кадрових рішень обов’язково мають враховуватись:
- наявність непогашеної судимості за корупцію;
- відкриті кримінальні провадження за корупційними статтями;
- притягнення до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за корупційні правопорушення.
Аналогічні вимоги і до Військової служби правопорядку, юридичних та антикорупційних служб, а також підрозділів внутрішнього контролю.
Таким чином військовим «корупціонерам» має бути ускладнено перебування на відносно спокійних посадах, де вони перечікують строки по їхнім кримінальним провадженням.
Також командування має не допускати пряме підпорядкування та залежність між близькими родичами під час проходження служби.
Звіти щодо корупціонерів, вироків, відкритих проваджень, стягнень тощо мають подавати кожні пів року та за підсумком року.
Ще одне, окреме доручення Драпатого зобов’язує командирів забезпечувати явку підлеглих до слідчих і суду. Зокрема, надавати службові завдання як привід для неявки заборонено. Про всі перешкоди командири мають одразу повідомляти прокурора, слідчого чи суд.
Водночас відділ запобігання корупції має вести облік притягнутих до відповідальності за корупцію, перевіряти реакцію командирів на порушення і за потреби ініціювати службові перевірки.
Оксана Цокур, «Наші гроші»