Убивство Бандери та таємниці агентури КҐБ: Олександр Сич нагадав уроки минулого
15 жовтня минає чергова річниця вбивства провідника Організації українських націоналістів Степана Бандери. Саме 15 жовтня 1959 року в Мюнхені агент КДБ Богдан Сташинський вистрілив струменем розчину ціанистого калію в обличчя Провідника ОУН.
У роковини голова Івано-Франківської обласної ради, історик та науковець Олександр Сич опублікував допис, у якому розповів про обставини злочину, роль агента КҐБ Богдана Сташинського та методи вербування радянськими спецслужбами своїх агентів.
Як зазначає Олександр Сич, безпосереднім виконавцем убивства Степана Бандери, скоєного 15 жовтня 1959 року в Мюнхені, був Богдан Сташинський — агент радянських спецслужб. Раніше, у 1957 році, він убив іншого діяча українського націоналістичного руху — Лева Ребета.
"Але спочатку це був дрібний студент-злодюжка, який полюбляв кататися залізничним «зайцем», економлячи півтора-два рубля на проїзд зі Львова до рідних Борщович. Архівісти кажуть, що це міф й що НКВД його вже раніше поставило в розробку. Проте доконаним є факт, що він таки попадався на цьому. Так само, як і те, що загалом саме такі дрібні правопорушники добре надаються, аби їх спецслужби «підвисили на гачок» й завербували для брудної роботи", - відзначає історик.
Науковець акцентує увагу на тому, як радянські спецслужби використовували вразливості людей для вербування та залучення до агентурної діяльності. І наводить приклади інших осіб, які співпрацювали з радянськими спецслужбами, зокрема Осипа Вергуна, котрий після війни став агентом КҐБ і публічно поширював версію про нібито причетність західнонімецької розвідки до загибелі Бандери. Окремо Сич згадує Василя Чижевського — колишнього діяча підпілля ОУН, якого після затримання перевербували радянські спецслужби та, за словами історика, залучили до планів викрадення Бандери.
За словами Олександра Сича, Служба безпеки Закордонних частин ОУН ще в 1960-х роках застерігала членів організації від можливого проникнення агентури КҐБ до українського еміграційного середовища. Увагу звертали не лише на професійних розвідників і диверсантів, а й на людей, яких могли завербувати через фінансові проблеми, кримінальне минуле чи інші вразливості.
Підсумовуючи, історик наголошує на важливості засвоєння уроків минулого та необхідності остерігатися як непокараних злочинців, так і тих, хто через власні слабкості може стати інструментом ворожих спецслужб.
«Історія завжди вчить! Лишень треба добре затямити її уроки!» — підсумував Олександр Сич.
Степан Бандера загинув 15 жовтня 1959 року в Мюнхені внаслідок замаху, здійсненого агентом КҐБ Богданом Сташинським. У 1962 році Сташинський постав перед судом у ФРН, де зізнався у вбивствах Лева Ребета та Степана Бандери. Судовий процес став одним із важливих свідчень причетності радянських спецслужб до політичних убивств за кордоном.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!