Учениця показала вчительці середній палець, але догану отримала педагогиня – що насправді сталося в столичній школі та що вирішив суд
Деснянський районний суд міста Києва розглянув справу за позовом вчительки математики до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва та директора цієї школи про визнання незаконним і скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Проте суд визнав законним дисциплінарне стягнення щодо педагогині, яка видалила ученицю з класу, вела відеозйомку без згоди батьків та не виконала розпорядження керівництва.
Через що виник конфлікт
Позивачка працює вчителем математики в спеціалізованій школі з 18 серпня 2025 року за строковим трудовим договором.
30 березня 2026 року до 10-Г класу перейшла нова учениця.
31 березня 2026 року на першому уроці геометрії вона розмовляла і відволікалася. Вчителька відсадила від неї двох учнів.
На другому уроці учениця підскочила з криками та образами на молодіжному сленгу, звинувачуючи вчительку. Вчителька сказала: «Вийди з класу». Учениця пригрозила піти до директора.
Через 10–15 хвилин заступник директора повернула ученицю до класу. Вчителька вимагала вибачення. Учениця продовжувала образливі висловлювання. Заступник директора винесла стілець у коридор і посадила на нього ученицю. Учениця показала середній палець. Вчителька не відреагувала і довела урок до кінця.
Увечері вчителька телефонувала матері учениці — розмова не склалася. Мати подала заяву про психологічний тиск і вигнання дитини з класу. Заступник директора подала доповідну про порушення вчителькою посадової інструкції (залишення дитини без нагляду).
1 квітня 2026 року директор створила комісію для службового розслідування. Вчителька вимагала повторного вибачення від учениці. Соціальний педагог була присутня на уроці, практичного психолога вчителька не допустила.
2 квітня 2026 року вчителька не допустила до уроку заступника директора та матір учениці, вела відеозйомку без попередження. Після розмови з директором у неї погіршився стан здоров’я, її госпіталізували.
Комісія встановила порушення: видалення дитини з класу, приниження, відеозйомку без згоди, ігнорування розпоряджень керівництва. 27 квітня 2026 року вчительці оголосили догану.
У період з 2 по 7 квітня 2026 року та з 17 по 24 квітня 2026 року позивачці встановлено тимчасову непрацездатність. 8 квітня 2026 року директором в особисті повідомлення у месенджері «Viber» надіслано копії наказу про створення комісії та листа з вимогою надати письмові пояснення з низки питань, зокрема щодо причини відсторонення учениці, застосування інших методів врегулювання, створення небезпечних умов, зауважень щодо зовнішнього вигляду, вимог стояти чи сидіти рівно, обмеження доступу посадових осіб, дозволу на відеозйомку. Позивачка письмових пояснень не надала. 9 квітня 2026 року складено акт про відмову від ознайомлення з документами та надання пояснень. 14 квітня 2026 року відбулося засідання комісії за участі вчительки, яка надавала усні пояснення. 16 квітня 2026 року складено Акт про встановлення фактів за результатами службової перевірки, з яким вчителька відмовилася ознайомитися.
В Акті встановлено, що видалення учня з класу під час уроку є порушенням вимог щодо забезпечення безпеки життєдіяльності та охорони здоров’я учнів; вчителька погрожувала залишити клас без нагляду; 31 березня 2026 року принижувала дитину перед класом, прискіпувалася до зовнішнього вигляду та зору; вела відеозйомку уроку на особистий пристрій без згоди батьків учнів та повідомлення адміністрації, що порушує право дітей на приватність; ігнорувала законні розпорядження керівництва щодо допуску фахівців. Комісія визнала дії вчительки такими, що призводять до відповідальності відповідно до пункту 4.5 посадової інструкції, і рекомендувала винести догану.
27 квітня 2026 року, після виходу вчительки на роботу, директор видала наказ № 08-К/тм «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким затвердила Акт від 16 квітня 2026 року, визнала дії вчительки такими, що суперечать статті 54 Закону України «Про освіту» та пункту 2.23 її посадової інструкції, і застосувала дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Позиція Верховного Суду
Суд урахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18: визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову — обов’язком суду.
У постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 592/6904/21 зазначено, що директор школи не може бути відповідачем у справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем.
Подібний правовий висновок щодо складу дисциплінарного проступку викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17: для правомірного накладення дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності умов — порушення має стосуватися обов’язків, що є складовими трудової функції чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 липня 2019 року у справі № 359/4316/17 та від 30 березня 2020 року у справі № 489/7807/18: для накладення дисциплінарного стягнення достатньо фіксації самого факту винного порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду стягнення.
У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено висновок, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій для захисту законних прав та інтересів. Невиконання обов’язку зажадати письмове пояснення та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами. Цей правовий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 711/8227/16-ц, від 20 2020 року у справі № 754/4355/17, від 8 жовтня 2020 року у справі № 202/2817/19.
Чому суд не скасував догану
Щодо позовних вимог до директора школи суд відмовив у позові, оскільки вона є неналежним відповідачем. Належним відповідачем є Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва.
Щодо позовних вимог до школи суд встановив, що 31 березня 2026 року вчителька дійсно видалила з класу неповнолітню ученицю. Цей факт підтверджує і не спростовує сама позивачка. В Акті про встановлення фактів за результатами службової перевірки від 16 квітня 2026 року встановлено порушення вимог щодо забезпечення безпеки життєдіяльності та охорони здоров’я учнів, приниження дитини перед класом, прискіпування до зовнішнього вигляду та зору, ведення відеозйомки без згоди батьків, ігнорування розпоряджень керівництва. Факти, викладені у доповідних практичного психолога, соціального педагога, заступників директора та у заяві матері, підтвердилися. Вчителька допустила порушення статті 54 Закону України «Про освіту» щодо дотримання педагогічної етики та поваги до гідності учнів, невиконання пункту 2.23 посадової інструкції вчителя закладу загальної середньої освіти.
Суд зазначив, що видалення учня з класу під час уроку порушує право учня на здобуття освіти, свідчить про недотримання педагогічної етики, прояв неповаги до прав дитини, застосування методу виховання, пов’язаного з психічним насильством над особистістю дитини, за який посадовою інструкцією передбачена відповідальність.
Позивачка як одну з підстав скасування наказу зазначала, що від неї не витребувано письмових пояснень. Суд встановив, що 8 квітня 2026 року їй надіслано лист з вимогою надати письмові пояснення, проте вона їх не надала. Відповідно до правових висновків Верховного Суду неодержання пояснення не є підставою для скасування стягнення, якщо факт порушення підтверджений доказами.
Іншою підставою позивачка зазначала, що проступок не вважається порушенням трудової дисципліни. Суд дійшов висновку про наявність складу дисциплінарного проступку з огляду на частину другу статті 54 Закону України «Про освіту» та пункт 2.23 посадової інструкції.
Підстав для визнання незаконним і скасування наказу № 08-К/тм від 27 квітня 2026 року немає. У задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивачку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
