Удар по базі «Алеон» в окупованій Кирилівці: що приховує російська версія про «мирних туристів»

У ніч на 25 липня українські сили завдали удару по базі відпочинку «Алеон» в окупованій Кирилівці Запорізької області. Окупаційна влада та російські медіа одразу назвали удар атакою по місцю відпочинку мирних туристів, які нібито спокійно проводили літній відпочинок на узбережжі Азовського моря.

Однак ця версія почала руйнуватися вже незабаром. У мережі з’явилися некрологи, повідомлення про загиблих і дані, які свідчать, що під час удару на території бази перебували також представники окупаційних силових структур і російські військовослужбовці.

Що російська сторона замовчує про удар по «Алеону» та як окупанти використовують подібні історії для просування наративу про нібито «атаки України на мирне населення» – розповідає «Перший Запорізький».

Що відомо про удар по Кирилівці: хронологія подій та заяви окупантів

Атака на Кирилівку відбулася в ніч із п’ятниці на суботу, 25 липня, і, за різними даними, тривала приблизно з пів на другу до пів на третю ночі.

Українські безпілотники завдали масованого удару по курортній зоні на косі Пересип і Федотовій косі, де розташовані кілька баз відпочинку. За однією з версій, озвучених російською стороною, в атаці були задіяні шість безпілотників.

Унаслідок удару вогонь охопив одразу кілька об’єктів. За повідомленнями, бази відпочинку «Алеон» та «Акула» були майже повністю знищені. Також пошкоджень зазнали бази «Белуга» та «Глорія». Пожежі тривали до самого ранку.

Окупаційна влада швидко відреагувала на подію. Очільник окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький назвав удар «терористичною атакою» – так пропаганда традиційно характеризує будь-які удари по окупованій території. Також він заявив, що серед загиблих нібито були лише цивільні, та оголосив 26 липня днем жалоби.

За останніми даними, оприлюдненими російською владою, внаслідок атаки загинули 12 людей, серед них – четверо дітей. Ще 19 людей зазнали поранень різного ступеня тяжкості.

Слідчий комітет Росії традиційно відкрив кримінальну справу за статтею про терористичний акт. Водночас сенатор від окупованої частини Запорізької області та командир Центру спеціального призначення безпілотних систем «Барс-Сармат» Дмитро Рогозін заявляв, що удар нібито було завдано по «суто цивільному об’єкту», а жодних ознак військової присутності там буцімто не було. Цю ж версію повторювали й інші російські посадовці.

Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що в ніч на 25 липня Сили оборони України завдали ударів по низці військових об’єктів на окупованих територіях, зокрема по пунктах управління безпілотними системами, командних пунктах та інших об’єктах російських військ. Окремих коментарів щодо удару по базах відпочинку в Кирилівці українська сторона не оприлюднювала.

Майже одразу після атаки до висвітлення події долучилися російські пропагандистські блогери. Зокрема, колаборант Микита Романенко, відомий під псевдонімом «Нікванта», спеціально приїхав до Кирилівки, де записував відео на території уражених баз відпочинку та поширював наративи про нібито «чергові злочини ЗСУ». Раніше «Перший Запорізький» уже розповідав, як окупаційна влада використовує блогерів в окупації як один із інструментів поширення кремлівської пропаганди та дезінформації.

Сліди військової присутності на базах відпочинку

Паралельно з офіційною версією про «мирних туристів» у публічному просторі почали з’являтися матеріали, що ставили її під сумнів. 

Одним із них став сюжет російського телеканалу, знятий на тлі зруйнованої бази відпочинку «Алеон». У ньому інтерв’ю давали військовослужбовці Центру спеціального призначення безпілотних систем «Барс-Сармат». Вони розповідали про перебіг нічної атаки, як почули звуки дронів і що відбувалося після перших вибухів. Фактично цими коментарями вони підтвердили присутність російських сил у курортній зоні.

Згодом у мережі почали з’являтися імена загиблих. Російські джерела повідомили про смерть 54-річного полковника Михайла Іванова – керівника запорізького управління філії ФГУП «Головний радіочастотний центр».

За даними самого Роскомнадзору, Іванов понад 20 років служив у Збройних силах РФ, а з вересня 2025 до березня 2026 року безпосередньо брав участь у бойових діях проти України у складі російських окупаційних військ, за що отримав подяку від очільника Кремля Володимира Путіна. Після повернення він очолив підрозділ, який забезпечував роботу систем радіоелектронного контролю, блокування українського зв’язку та виявлення проукраїнськи налаштованих жителів окупованих територіях.

Разом з Івановим загинули двоє його дітей, яких він привіз на окуповану територію, а його дружина дістала поранення. Сам факт перебування високопосадовця структури, що забезпечує окупаційний режим і має військовий досвід, на території цієї бази відпочинку ставить під сумнів версію про суто туристичний об’єкт. 

27 липня керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко повідомив, що, за наявною у нього інформацією, в ніч удару на території бази проходив корпоративний захід за участю співробітників Слідчого комітету Росії. Саме ця структура після атаки відкрила кримінальну справу за статтею про теракт і почала розслідування. Слідчий комітет є одним із ключових російських правоохоронних органів, який займається, зокрема, політично вмотивованими кримінальними справами та переслідуванням українських військовополонених і цивільних на окупованих територіях. Його слідчі готують матеріали для російських судів, які виносять українцям незаконні багаторічні вироки.

За даними місцевого медіа «РІА Південь», деякі бази відпочинку на Пересипі та Федотовій косі активно використовувалися російськими окупаційними силами. Водночас у частині із них залишалися жити цивільні, попри очевидну небезпеку такого сусідства.

Незалежно перевірити всі обставини атаки та наведені свідчення наразі неможливо, оскільки Кирилівка перебуває під російською окупацією.

Раніше українські безпілотники вже атакували розташовану на косі Пересип базу спецпризначенців «Барс-Сармат» у січні 2026 року. Тоді, за повідомленнями російських телеграм-каналів, загинули двоє та були поранені 12 російських військових. Це свідчить, що курортна зона Кирилівки протягом тривалого часу використовувалася як місце дислокації російських підрозділів.

Крім того, за повідомленнями проросійських телеграм-каналів, 23 липня в Кирилівці під час виконання бойового завдання загинув уродженець Криму Михайло Мартинов, який проходив службу в полку протиповітряної оборони.

Цивільні об’єкти під військові потреби: системна стратегія Росії

Використання цивільної інфраструктури окупованих територій у військових цілях – не поодинокий випадок, а системна практика, яку фіксують упродовж усього періоду повномасштабної війни.

Російські військові регулярно займають бази відпочинку, пансіонати, санаторії, готелі та інші цивільні об’єкти, розміщуючи там особовий склад, штаби, техніку, склади боєприпасів або пункти управління.

Про використання баз відпочинку в окупованій Кирилівці російськими військовими «Першому Запорізькому» раніше розповідав і начальник Кирилівської селищної військової адміністрації, голова громади Іван Малєєв. За його словами, окупаційні сили розміщували свої підрозділи як на території баз відпочинку, так і на прилеглих до них ділянках.

Такі дії суперечать нормам міжнародного гуманітарного права. Розміщуючи військові об’єкти серед цивільної забудови або в місцях, де можуть перебувати мирні жителі, російська армія свідомо створює для них додаткову небезпеку.

Фактично Росія використовує цивільне населення як живий щит. Розрахунок полягає в тому, що присутність мирних людей ускладнить ураження військових об’єктів або дозволить використати можливі жертви в інформаційній війні.

Саме це відбувається після таких ударів. Окупаційна влада та підконтрольні їй медіа замовчують факт військового використання об’єкта, натомість просуваючи тезу про атаку на «мирних мешканців» та «туристів». За такою схемою російська пропаганда вибудовувала інформаційну кампанію і після удару по базі «Алеон».

Мета таких кампаній – сформувати образ України як держави, що нібито свідомо завдає ударів по цивільному населенню. Ці звинувачення використовують для просування наративів про «воєнні злочини київського режиму», мобілізації громадської думки всередині Росії, впливу на міжнародну аудиторію та виправдання власних атак проти України.

Водночас демонстративне співчуття російської влади загиблим і проведення жалобних заходів контрастують із її власними діями. Саме розміщення військових у цивільній інфраструктурі створює ризики для мирних людей і призводить до таких трагедій.

Сили оборони України завдають ударів по законних військових цілях. Відповідальність за загибель цивільних, які опинилися поруч із військовими об’єктами через дії окупаційних сил, лежить на державі-агресорі.

Читайте також:

• Війна за свідомість: як Росія веде інформаційну війну на захоплених територіях Запорізької області
• Курорт під окупацією: скільки коштує відпочинок у Бердянську влітку 2026 року
• «Червона гвоздика»: як дитячий табір у Бердянську перетворили на конвеєр мілітаризації українських дітей

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!