Удари українських дронів зробили діру у $119 млрд. Чому у діпстрайки по НПЗ в Росії - це набагато більше, ніж просто черги на заправках — Ширяєв

Незалежний російський оглядач В’ячеслав Ширяєв пояснив NV, як Москва маніпулює паливними потоками, аби уникнути невдоволення населення, і що відбувається за лаштунками цього спектаклю на рівні державних фінансів.

Після рекордних серпневих ударів України по російських НПЗ РФ бракує від третини до половини місячної потреби бензину, а паливна криза розганяє інфляцію і змушує уряд країни позичати гроші, пише НВ.

Таку оцінку ударам по нафтопереробці в інтерв'ю NV дав російський незалежний економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв.

На його думку, якщо удари триватимуть, російська економічна система або трансформується з виходом із війни, або вибухне зсередини.

Паливну кризу російська влада оплачує з бюджету: доплати нафтовим компаніям через зворотний акциз і паливний демпфер збільшують видатки. Ширяєв називає цю кризу другим після війни чинником, який тисне на державний борг: замість 5 трлн руб ($60 млрд) на рік уряд тепер позичає близько 10 трлн ($119 млрд), а дохідність облігацій зростає до 15−16% річних.

Дані про виробництво нафтопродуктів Москва засекретила. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, Росія переробляє близько 4 млн барелів нафти на добу, а Ширяєв, який рахує за ураженими установками, вважає, що це 2 млн — приблизно в 2,5 раза менше, ніж було в березні-квітні.

Найгостріше Росія відчуває нестачу бензину: нетоварний бензин на кшталт прямогінного чи лігроїну, змішаного з присадками, та імпорт, зокрема з Білорусі й Туркменістану, закривають лише частину дефіциту. «Бракує кожного третього або кожного другого літра. Ми бачимо це по зростанню цін, по чергах на заправках і по кількості машин, які нікуди не їздять, а стоять на парковках», — пояснив NV Ширяєв.

За словами Ширяєва, влада перекидає запаси між регіонами, щоб приховати загальну картину дефіциту. До прикладу, КІНЕФ у Кіришах — другий за проєктною потужністю НПЗ Росії, який постачав пальне Петербургу, — зупинив переробку після удару наприкінці серпня; 11 вересня, за даними російського сервісу «ГдеБенз», бензин без черг продавали менш ніж 40% петербурзьких заправок проти приблизно 90% у серпні. «На момент нашої розмови в Пітері бензин з’явився. Це означає, що його не стане десь у Єкатеринбурзі», — пояснює економіст.

Пальне у РФ, за оцінкою Ширяєва, в середньому подорожчало щонайменше вдвічі: коли бензин конче потрібен, росіяни купують його в перекупників по 200−300 руб ($2,4−3,6) за літр. Слідом за пальним дорожчають таксі, перевезення і продукти, ціна яких залежить від доставки. За словами економіста, центробанк РФ планував «намалювати» за рік 6−7% інфляції, а тепер сам визнає місячний сплеск на понад 11% у річному вимірі.

Узимку, за словами Ширяєва, загостриться ситуація з дизелем: зимовий дизель і арктичний, розрахований на морози до мінус 40, залежать від тих самих керосинових фракцій, що й авіакеросин, а з ними вже зараз проблема. У листопаді владі доведеться вирішувати, що робити на потужностях, які залишилися: заправляти авіакеросином літаки чи виробляти зимовий дизель, щоб їздили фури й тепловози та ходили кораблі. Гострим цей вибір стане, якщо у вересні й жовтні НПЗ у Росії зусиллями українських дронів виходитимуть з ладу в серпневому темпі.