Угорщина зняла вето з двох кластерів: коли їх відкриють
Угорщина розблокувала два напрями переговорів щодо вступу до ЄС, у інших країн претензій не було: коли ЄС офіційно їх відкриє.
Угорщина на рівні Комітету постійних представників Євросоюзу (COREPER) погодила переговорні позиції України стосовно двох блоків питань у межах її інтеграції до ЄС. Про які кластери йде мова, що для цього зробила України та чи відома дата офіційного відкриття, адже інших заперечень не було?
Кроки назустріч
Угорщина підтримала переговорні позиції України щодо двох кластерів у межах її вступу до ЄС. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
“Україна та Угорщина роблять кроки назустріч одна одній і разом рухаються до європейської єдності”, - зазначив міністр.
За його словами, йдеться про кластер 2 “Внутрішній ринок” та кластер 3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”.
Раніше Будапешт кілька місяців гальмував затвердження підсумків скринінгу за цими напрямами, блокуючи для України можливість рухатися далі у переговорному процесі щодо вступу до ЄС.
15 червня під час Міжурядової конференції Україна та ЄС офіційно розпочали роботу над першим переговорним кластером “Основи”. До нього входять питання верховенства права, робота демократичних інститутів і реформа державного управління. В середині липня українська сторона розраховувала відкрити решту п’ять кластерів.
Утім процес зупинився через деструктивну позицію Угорщини. На зустрічі робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) угорські представники відмовилися погодити спільний лист усіх 27 держав-членів, без якого подальший перехід був неможливим. Угорщина погодилася підтримати просування лише Молдови за кластером 3, але заблокувала відкриття кластерів 2 і 3 для України. Будапешт публічно пояснив своє рішення тим, що чекає від Києва практичного виконання домовленостей і реальних результатів щодо захисту прав угорської нацменшини на Закарпатті.
Виконали ключову умову Угорщини
Зараз ситуація зрушила з місця: на початку жовтня 2026 р. до Верховної Ради внесли новий законопроєкт про освітні права нацменшин, після чого Угорщина зняла свої застереження.
“Днями у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт, спрямований на забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин, який відповідний парламентський комітет рекомендував ухвалити за основу і в цілому”, - сказав Сибіга.
Законопроєкт передбачає впровадження спеціального статусу “школа національної меншини”. Цю категорію надаватимуть освітнім закладам, де понад половина учнів опановує програму мовою відповідної нацспільноти. Спершу представники Будапешта пропонували значно м’якшу норму - надання спеціального статусу навіть за наявності хоча б одного такого класу. Проте українській стороні вдалося домогтися зміни цих умов.
“За нашим законодавством клас можуть сформувати із п'яти дітей. Тоді могла б виникнути парадоксальна ситуація, коли статус отримує школа на тисячу дітей, де є один клас, що навчається мовою нацменшин”, - розповів Сергій Бабак, голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій.
Крім того, попередні домовленості спричинили б правовий глухий кут у місцях спільного проживання кількох громад, як-от угорської та румунської, коли в одній школі є відповідні класи для обох спільнот. Натомість сторони дійшли згоди щодо пропорційної вимоги, що відповідає практиці самій Угорщині та переважній більшості держав ЄС.
Закріплення цього статусу було принциповою позицією угорського уряду задля підтримки руху України до ЄС. Досягнуту домовленість уже схвалили очільник уряду Угорщини Петер Мадяр разом із керівницею зовнішньополітичного відомства Анітою Орбан.
“Ми вітаємо те, що вчора до українського парламенту було подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів”, – сказав угорський прем'єр.
Перепон більше немає
Одразу після того, як Угорщина зняла вето та розблокувала процес, у середу, 7 жовтня, дипломати країн ЄС на засіданні Комітету постійних представників (Coreper) зробили важливий крок назустріч подальшій інтеграції.
Як повідомило джерело в ЄС виданню “Європейська правда”, робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA) затвердила результати скринінгу за 2 та 3 кластерами для України, а посли держав ЄС на засіданні Coreper погодили направлення листів урядам України та Молдови з пропозицією надати свої переговорні позиції.
Наступний етап передбачає підготовку спільного проєкту переговорної позиції безпосередньо з боку ЄС щодо обох очікуваних кластерів. Це питання вже найближчими днями винесуть на детальне обговорення під час засідання робочої групи COELA.
За інформацією джерел у дипломатичних колах, фінальне узгодження позиції ЄС щодо відкриття нових розділів може відбутися вже 12 жовтня. Утім, для цього українська сторона має виконати важливу умову: Верховній Раді необхідно заздалегідь ухвалити законопроєкт, який регулює питання освіти мовами національних спільнот. Парламент має розглянути та проголосувати за нього в цілому найближчими днями.
У разі успішного затвердження позиції ЄС вже 13 жовтня може відбутися Міжурядова конференція Україна-ЄС. Саме під час цього заходу планується формально оголосити про відкриття 2 та 3 переговорних кластерів, що дозволить суттєво прискорити процес вступу.
Крім того, Україна сподівається відкрити усі переговорні кластери ЄС до кінця цього року.
“Ми бачимо, що угорська сторона станом на зараз виконує свою частину тих речей, про які домовлялися. Україна, зі свого боку, виконує свою частину. І ми крок за кроком спокійно прямуємо до відкриття переговорних кластерів. Розраховуємо, що вдасться відкрити два кластери достатньо швидко. І до кінця року ще два кластери”, - сказав Георгій Тихий, речник МЗС.
Вікторія Хаджирадєва