Угорський шлагбаум: Будапешт знову перекриває Україні дорогу до ЄС

Чому Угорщина поставила на паузу інтеграцію України до єдиного ринку та відклала узгодження спільних економічних стандартів з ЄС?

Угорщина відклала відкриття ще двох переговорних кластерів у межах вступу України до ЄС, попри завершення Києвом усіх формальних процедур. Чому вона це робить та як подолати її вето?

Угорське вето

Під час останніх засідань Робочої групи Ради ЄС з питань розширення угорська делегація відмовилася затвердити результати оцінки готовності України до відкриття нових переговорних розділів. Зокрема Будапешт відклав відкриття кластерів 2 та 3. Кластер 2 (внутрішній ринок): включає вільний рух товарів, робочої сили та капіталу, фінансові послуги, право компаній, інтелектуальну власність і захист прав споживачів. Кластер 3 (конкурентоспроможність та інклюзивне зростання): охоплює митницю, оподаткування, цифрову трансформацію, соціальну політику, освіту, культуру, а також промислову, економічну й монетарну політику.

І це попри те, щоЄврокомісія, за результатами скринінгу підтвердила готовність України розпочинати переговори за відповідними напрямками.

При цьому публічно Угорщина не висловила жодних претензій щодо технічної готовності Києва, лише обмежилася порівнянням з темпами просування інших кандидатів.

“Україна не повинна отримувати більш сприятливого ставлення, ніж країни-кандидати із Західних Балкан, які роками виконували вимоги ЄС щодо вступу. Угорщина виступає проти будь-якої прискореної процедури вступу України до ЄС”,- заявив Золтан Ковач, міжнародний представник уряду Угорщини та державний секретар з міжнародних комунікацій.

Боснійська демарш

Після заяв представників влади Угорщини про несправедливість ідеї прискореного вступу України до ЄС, Сараєво закликало Брюссель застосовувати єдині критерії до всіх кандидатів.

Елмедін Конакович, очільник МЗС Боснії та Герцеговини  переконаний, що нинішні дії Брюсселя відходять від оцінювання за реальними здобутками, адже Україна перебуває у стані війни та не контролює всі свої території. За його словами, у цій ситуації важко говорити про підхід, що ґрунтується виключно на заслугах, хоча в Сараєві й розуміють, що Україна протистоїть жорстокій російській агресії.

Пояснюючи свою позицію, міністр порівняв ситуацію з політичним устроєм Боснії, де представники Республіки Сербської, контрольовані Кремлем, блокують євроінтеграційні рішення. Він запропонував уявити аналогічні умови для України, якби проросійські сили мали подібне право вето.

“Уявіть собі, що представники Донбасу в українському парламенті мали б право вето, подібне до того, яке мають представники Республіки Сербської у Боснії та Герцеговині. При цьому вони повністю знаходяться під контролем Володимира Путіна і блокують усе, що могло б наблизити країну до Європейського Союзу”, - сказав глава МЗС.

У Сараєво наголошують, що надання переваг Україні через війну є хибним сигналом для інших кандидатів, які змушені чекати через внутрішньополітичні блокування.

Тактика антиукраїнських дій

В Україні розмірковують над тим, чому Угорщина так поводиться, адже після зміни влади в країні, у нас розраховували на те, що міжурядові стосунки потеплішали.  

Розмов про політичні суперечки між Україною та Угорщиною наразі немає.

Майже одразу після складання присяги Мадяром Київ та Будапешт провели консультації, за результатами яких новий прем'єр Угорщини заявив про “значний прогрес”. Сторони домовилися працювати в межах українського Плану дій щодо нацменшин (крім російської), який потребує лише технічного оновлення. Тогочасний віцепрем'єр Тарас Качка зазначав, що законодавчі зміни щодо мови, освіти та прав меншин впроваджуватимуть поетапно протягом 2026-2027 роки, а ексміністр освіти Оксен Лісовий підкреслював відсутність принципових новацій. Експерти кажуть, що справа у внутрішній ситуації в Угорщині та бажанні Угорщини виторгувати для себе преференції у ЄС.

“Хоча новий уряд виглядає більш поступливим щодо України порівняно з Орбаном, Мадяра все ж не можна назвати проукраїнським політиком. У своїй передвиборчій кампанії він заявляв, що не підтримує швидкий вступ України до ЄС.”, - каже Сніжана Дяченко, аналітикиня Українського центру європейської політики в коментарі РБК-Україна.

Крім того, на жаль, антиукраїнські настрої в угорському суспільстві, які тривалий час підживлювалися підконтрольними владі медіа за правління Орбана, залишаються досить сильними. Через це новому очільнику уряду доведеться й надалі демонструвати виборцям образ безкомпромісного та рішучого лідера.

“Мадяру треба доводити усім, що він продовжує відстоювати інтереси Угорщини, і тематика угорців за кордоном є “священною коровою” для будь-якої угорської адміністрації, незалежно від прізвища прем'єра”, - підкреслює Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” в коментарі РБК-Україна.

Тож наразі відкриття двох кластерів стало заручником складних двосторонніх відносин між країнами та загальної стратегії Угорщини щодо євроінтеграції України.

Водночас аналітики переконані, що Брюсселю вдасться запобігти спробам угорської сторони гальмувати поступ України до ЄС. Єврокомісія має у своєму розпорядженні потужні фінансові важелі: ідеться про повернення Угорщині доступу до заморожених єврофондів, зокрема коштів із Фонду відновлення після пандемії та структурних фондів згуртованості, а також про продовження термінів їх освоєння. Розуміючи це, Мадяр прагне отримати максимальні поступки й домогтися повного розблокування цих ресурсів. Головні ж торги та пошук компромісів розгорнуться довкола формування наступного багаторічного бюджету ЄС на 2028-2034 роки.

“Позицію Угорщини можна трактувати як спробу Мадяра знайти баланс між відновленням конструктивного діалогу з Брюсселем і збереженням урядової позиції, спрямованої проти прискореного вступу України до ЄС”,- резюмує Дяченко.

Вікторія Хаджирадєва