Україна чи ЄС: де більше фальшивих грошей і які купюри підробляють

Не всі банкноти однаково цікаві фальшивомонетникам. Статистика центральних банків показує, що злочинці роками роблять ставку лише на кілька номіналів, і причина полягає не лише у їхній вартості.

Українські лідери

Попри поширену думку, в Україні найчастіше підробляють не найбільші за номіналом банкноти.

За даними Національного банку України, абсолютним "лідером" серед вилучених фальшивих гривень залишається купюра номіналом 500 гривень. Саме на неї припадає близько 80% усіх виявлених підроблених банкнот національної валюти.

Водночас значно рідше трапляються фальшиві 200-гривневі банкноти, а купюри номіналом 20, 50, 100 та 1000 гривень разом становлять лише незначну частку від загальної кількості вилучень.

Причина такої популярності доволі проста: банкнота у 500 гривень достатньо цінна, аби підробка приносила відчутний прибуток, але водночас широко використовується у повсякденних розрахунках. Це означає, що вона часто переходить із рук у руки, а продавці та покупці не завжди уважно перевіряють її захисні елементи.

Разом із тим НБУ наголошує, що переважна більшість підробок стосується банкнот старого зразка, випущених у 2003-2007 роках: нові гривні майже не підробляють. У 2024 році лише 5,5% усіх вилучених підробок припадало на банкноти нового покоління (випуску 2015-2020 років). У перерахунку це всього 0,3 підробленої банкноти нового зразка на 1 млн справжніх. Фактично злочинці й досі "полюють" на старі серії.

Адже нове покоління гривні, яке Національний банк вводив у 2015-2020 роках, отримало сучасніші елементи захисту: удосконалені водяні знаки, захисні стрічки, оптично-змінні фарби та інші технології, що значно ускладнюють виготовлення якісних фальшивок.

Саме тому нові банкноти становлять лише невелику частку серед виявлених підробок.

До речі, якщо виходити з інформації, котру НБУ вже оприлюднив про нову банкноту номіналом 2000 грн, то вона буде однією з найбільш захищених українських банкнот, бо отримає сучасний комплекс захисних елементів, аналогічний або навіть удосконалений порівняно з новим поколінням гривні: багатотоновий водяний знак, "віконну" захисну стрічку з оптично-змінним ефектом, елемент SPARK із кінетичним ефектом, мікротексти, латентні зображення, елементи для людей із порушеннями зору та інші сучасні технології захисту.

Таким чином, можна зробити досить обґрунтований прогноз: найімовірніше, у перші роки після появи 2000-гривневу банкноту фальшуватимуть не часто.

Світова практика

Варто також зазначити, що НБУ не публікує абсолютну кількість вилучених за рік підроблених гривневих банкнот, а використовує міжнародний показник - кількість підробок на 1 мільйон справжніх банкнот в обігу. Саме цей індикатор дає змогу коректно порівнювати ситуацію між різними роками та країнами.

Таким чином, за даними НБУ, у 2025 році в Україні на один мільйон справжніх банкнот припадало лише близько 1,7 підробленої купюри. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 5,1, у 2023 році - 2,1, а до повномасштабної війни, у 2021 році, - 7,1.

Для порівняння: за даними Європейського центрального банку, у 2025 році в єврозоні виявили 14 підроблених банкнот на 1 млн справжніх. Таким чином, рівень виявлення фальшивих банкнот у зоні євро був приблизно у вісім разів вищим, хоча в обох випадках центральні банки оцінюють ризик отримати фальшивку як низький.Це свідчить, що рівень фальшивомонетництва у нашій країні залишається одним із найнижчих у Європі.

Втім стала закономірність, тобто фальшування купюр середнього номіналу, спостерігається і в інших країнах.

Наприклад, за статистикою Європейського центробанку, найчастіше підробляють банкноти номіналом 20 і 50 євро. Разом вони становлять приблизно 80% усіх фальшивих євро, вилучених із обігу. Великі номінали на кшталт 200 або 500 євро трапляються значно рідше.

Тож логіка злочинців практично однакова у різних країнах: занадто дрібні купюри не приносять достатнього прибутку, а великі номінали викликають більше підозр і частіше перевіряються касирами, банками та спеціальним обладнанням.

Саме тому найбільш привабливими стають банкноти середнього номіналу - вони активно використовуються у магазинах, закладах харчування та сфері послуг, де перевірка справжності не завжди займає багато часу.

Разом із тим офіційна статистика свідчить, що масштаби проблеми залишаються відносно невеликими. І Національний банк України, і Європейський центральний банк зазначають: частка підроблених банкнот у загальному готівковому обігу є низькою.

Проте уважність під час розрахунків і знання основних захисних елементів купюр залишаються найкращим способом не стати жертвою фальшивомонетників.

Поширені запитання

Яку купюру найчастіше підробляють в Україні?

За даними Національного банку України, найчастіше підробляють банкноту номіналом 500 гривень. На неї припадає близько 80% усіх виявлених фальшивих гривень.

Чому злочинці найчастіше підробляють купюри середнього номіналу?

Такі банкноти активно використовуються у повсякденних розрахунках, тому рідше викликають підозру. Водночас вони мають достатню вартість, щоб виготовлення підробок було вигідним для фальшивомонетників.

Де ризик натрапити на фальшиву банкноту вищий - в Україні чи в ЄС?

За офіційною статистикою центральних банків, у 2025 році в Україні виявляли близько 1,7 підробленої банкноти на 1 млн справжніх, тоді як у єврозоні - 14. Це свідчить, що рівень підроблення банкнот в Україні залишається одним із найнижчих у Європі.

Віра Коваленко