Україна уважно стежить за перебігом розгляду у Сеймі Польщі законопроєкту про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу.
Про це заявив речник МЗС Георгій Тихий.
“Закликаємо польську сторону до розсудливості та виваженості. Для України Польща була та залишається стратегічним партнером у протидії російській агресії, європейській інтеграції, економічній співпраці, міжлюдських Пзвʼязках та інших сферах. Ми вдячні Польщі та польському народу за надану з 2022 року підтримку”, – сказав він.
Речник переконаний, що чутливі історичні теми потребують фахового діалогу на засадах взаємної поваги, а не використання у політичній риториці.
“Україна не шукає подальшого загострення українсько-польських відносин та розраховує на аналогічний підхід з польського боку. Усі рішення мають виходити зі стратегічної важливості українсько-польського партнерства, а не ситуативних електоральних здобутків”, – додав Тихий.
Водночас він зазначив: “застерігаємо польську сторону від однобоких ескалаційних кроків”.
Речник нагадав, що натомість Україна пропонує зосередитися на конкретних зусиллях задля зниження напруги, зокрема тих, про які йшлося під час нещодавньої зустрічі на міністерському рівні, залученні існуючих двосторонніх механізмів та інструментів, максимальному задіянні дипломатичного інструментарію та активізації фахового історичного діалогу у межах Польсько-українського Конгресу істориків.
“Переконані, що Україна та Польща приречені на добросусідство заради захисту нашої незалежності, свободи та безпеки від спільного ворога у Москві”, – додав Тихий.
Польське радіо написало, що Сейм Польщі розгляне законопроєкт президента Кароля Навроцького про внесення змін до закону про Інститут національної пам'яті. Ця ініціатива спрямована на те, щоб прирівняти пропаганду ідеології Організації українських націоналістів (ОУН) та УПА до пропаганди нацизму й комунізму.
- Європейська народна партія та Прогресивний альянс соціалістів і демократів у Європарламенті одночасно подали практично однакові правки до резолюції щодо України, в яких засуджується рішення української влади присвоїти військовому підрозділу найменування на честь Героїв УПА.
- Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Польща готує низку ескалаційних кроків до дати роковин Волинської трагедії 11 липня. Він назвав ці кроки незрілими.
- Тим часом у Центрі протидії дезінформації заявили про початок активної фази спецоперації РФ для розколу України та Польщі. Напередодні Дня пам’яті жертв Волинської трагедії, який у Польщі відзначають 11 липня, російська пропаганда почала масово поширювати фейкову інформацію під виглядом “розсекречених історичних документів”.
Контекст
Протягом повномасштабної війни в відносинах України і Польщі виникало декілька кризових моментів. Польська влада і народ з перших днів російського вторгнення надавали українцям підтримку, однак були суперечності через український аграрний експорт. Польські фермери заявили, що українська продукція негативно впливає на попит, і блокували її ввезення. Декілька разів на кордоні зібране під час війни зерно висипали на землю. Після низки антикризових заходів, проведених за сприяння Брюсселя, вдалося домовитися про транзитні ввезення української агропродукції.
Тема історичної пам'яті також виникала неодноразово. Київ і Варшава домовилися про проведення розкопок на місцях потенційних поховань жертв Волинської трагедії.
Нове загострення в відносинах почалося після зміни президента. Кароль Навроцький розкритикував рішення українського колеги Володимира Зеленського присвоїти українській бригаді ім'я героїв УПА. Зеленський сказав, що про це його просили самі бійці.
Переговори з польською владою не допомогли знизити градус напруги. Зеленський відмовився від поїздки до Ґданська на конференцію з відновлення. Українську делегацію очолила прем'єрка Юлія Свириденко, з польського боку також був голова уряду Дональд Туск, який займає поміркованішу позицію, ніж Навроцький. За деескалацію виступає і міністр закордонних справ Сікорський.