Україна переходить на євростандарти питної води: що зміниться для споживачів
Верховна Рада ухвалила новий євроінтеграційний закон про питне водопостачання та водовідведення — він посилює контроль за якістю води та вводить ризикоорієнтований підхід
Верховна Рада 15 вересня 2026 року ухвалила в цілому закон, який оновлює правила у сферах питного водопостачання та водовідведення і наближає їх до законодавства Європейського Союзу. За документ проголосували 286 народних депутатів.
Йдеться про євроінтеграційний закон, над яким працювали понад рік. Його мета — змінити не просто окремі правила для водоканалів, а підхід до якості питної води, контролю та безпеки водопостачання.
Що саме змінює новий закон
Одна з ключових новацій — чіткіший розподіл повноважень між Кабінетом Міністрів, НКРЕКП та органами місцевого самоврядування. Це має прибрати дублювання функцій і різне трактування правил у різних регіонах.
Також запроваджується ризик-орієнтований підхід до безпеки питної води. Тобто систему мають будувати не лише навколо реагування на вже виявлені проблеми, а й навколо їхнього попередження.
Закон передбачає обов’язкову систему управління ризиками — саме такий принцип використовується в європейських правилах щодо якості води, зокрема в межах Директиви ЄС 2020/2184.
Будуть і правила на випадок проблем з інфраструктурою
Окремо документ встановлює механізм застосування тимчасових відхилень від показників якості питної води.
Це важливо для України в умовах війни, коли водопровідна інфраструктура може бути пошкоджена. Новий підхід має визначати, у яких випадках такі відхилення можливі та як контролювати пов’язані з ними ризики.
Водночас це не означає, що вимоги до якості води просто скасують або дозволять постійно подавати споживачам воду, яка не відповідає нормам. Йдеться саме про регламентований механізм тимчасових відхилень.
Що це означає для звичайної квартири
Для споживача закон насамперед означає посилення правил, за якими має працювати система водопостачання.
Контроль якості води повинен стати більш системним, а потенційні ризики для водозабезпечення — виявлятися ще до того, як вони переростуть у масштабну проблему.
Водночас миттєвої зміни води з-під крана чи автоматичного зниження або підвищення тарифів цей закон не гарантує. Після ухвалення закону ще необхідно оновити підзаконні нормативні акти та впровадити нові правила на практиці.
Контроль водоканалів також посилюється
Паралельно НКРЕКП уже запроваджує нові інструменти моніторингу у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. Регулятор має системніше відстежувати роботу підприємств і виявляти ризики для споживачів.
Окремо розробляється порядок контрольних перевірок правильності встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.
Тобто зміни стосуються не лише того, якою має бути вода, а й того, як контролюватимуть підприємства та місцеві рішення у цій сфері.
Україні ще потрібна масштабна модернізація
Євростандарти неможливо запровадити лише зміною законів. Водопровідні мережі, очисні споруди та інша інфраструктура потребують значних інвестицій.
За оцінками, для відновлення та комплексної модернізації водної інфраструктури України протягом наступного десятиліття необхідно близько 17,5 млрд доларів.
Тому ухвалений закон — це передусім правова основа для переходу до європейських правил, а не завершення реформи.
Надалі мають з’явитися оновлені підзаконні норми, а нові вимоги — поступово перейти з паперу у практику.
Для українців головний сенс змін простий: держава переходить до системи, у якій якість питної води мають оцінювати не лише за фактом уже виявленої проблеми, а й з урахуванням ризиків, які можуть виникнути в майбутньому.
Радіо Трек: НОВИНИ