Україна посилює удари по цілях в РФ. Чи можуть вони підштовхнути Путіна до переговорів
Україна розраховує, що посилення ударів углиб Росії підвищить для президента РФ Володимира Путіна ціну війни і підштовхне Кремль до серйозніших мирних переговорів. Тим часом союзники обговорюють, як допомогти Україні пережити чергову зиму на тлі очікуваного посилення російських ракетних атак.
Про це пише Politico.
Українська стратегія полягає у тому, щоб підвищити економічну та політичну ціну війни для Росії й посилити тиск на її керівництво. Для цього українські військові завдають ударів по нафтопереробних заводах, фабриках, складах та інших об'єктах у глибині Росії.
У серпні 2026 року Україна провела одну з наймасштабніших хвиль ударів по території РФ від початку повномасштабної війни. Однак ця кампанія вийшла за межі промислових і військових об'єктів. Під удар потрапили величезні склади найбільших російських онлайн-ритейлерів - Wildberries та Ozon. Водночас, як пише видання, пересічні росіяни почали "висловлювати розчарування" через дефіцит пального всередині країни.
Однак поки що мало підтверджень того, що ці труднощі становлять реальну загрозу для влади Путіна. Прогнози про його падіння лунали й раніше. Європейські розвідники, українські чиновники та російські емігранти припускали, що росіяни відвернуться від нього або що його у результаті змови усунуть від влади представники еліти. Але Путіну вдається контролювати ситуацію.
Водночас російський політичний аналітик Ян Матвєєв вважає, що рейтинг довіри до влади навряд чи залишиться незмінним.
"Я не думаю, що рейтинг схвалення влади може не знизитися, коли люди виходять на вулицю та бачать величезний стовп диму, що піднімається над містом, або коли вони приїжджають на заправку, а там немає пального, тоді як по телевізору їм розповідають, що Росія - велика нафтова держава", - пояснив він свою думку.
За його словами, дальнобійна кампанія Зеленського оголила нездатність армії РФ повністю захистити територію країни.
Це стало особливо помітно у травні, коли Кремль був змушений неохоче скоротити святкування Дня Перемоги. Невдовзі після цього, влітку, Україна неодноразово завдавала ударів по російських нафтопереробних заводах та паливній інфраструктурі, зокрема навколо Москви. У липні українські безпілотники досягли Омського нафтопереробного заводу в Сибіру - найбільшого в РФ. Його територія розташована приблизно за 2,7 тис. км від контрольованої Україною території.
На той момент українські удари вже вивели з ладу чимало великих нафтопереробних заводів, нафтових терміналів і паливних сховищ Росії. Паралельно Київ розпочав операцію проти так званого "тіньового флоту" Росії в Чорному та Азовському морях, спрямовану, за словами українських посадовців, більш ніж на 200 суден.
Однак чи достатньо цього, щоб занепокоїти Путіна та спонукати його припинити війну, - питає видання.
За словами Джона Лафа, колишнього чиновника НАТО, а нині співробітника Центру нових євразійських стратегій, ці удари вже непокоять очільника Кремля. На його думку, найбільше це позначається на довірі російських еліт до президента, а не на настроях населення.
"Вони дедалі більше бачать, що Росія не може виграти цю війну на заявлених умовах", - сказав Лаф.
Однак він сказав, що не бачить революції чи перевороту за рогом.
"Але якщо проблеми з паливом триватимуть і згорятимуть ще більше складів, у населення виникне більше запитань про те, як довго це все триватиме ", - додав ексчиновник НАТО.
Як пише Politico, Київ планує посилити удари по авіаційній інфраструктурі РФ, щоб ускладнити використання російського повітряного простору для цивільної авіації.
Видання також наводить думку британського дипломата Тіма Вілласі-Вілсі, який назвав українську повітряну кампанію дуже успішною. Водночас він зазначив, що напередодні зими Україна сама може опинитися у складнішому становищі через очікуване посилення російських повітряних атак, зокрема із застосуванням балістичних ракет.
У Кремлі сподіваються відновити тристоронні переговори України, Росії та США щодо завершення війни.
Про це 9 вересня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.
За словами Пєскова, сторони мають спільне політичне бажання повернутися до тристороннього формату переговорів. Водночас конкретної дати нової зустрічі та узгодженого плану щодо врегулювання війни наразі немає.
