Україна різко змінила тактику ударів по Росії: Politico розкрило, що відбувається
Повномасштабна війна дедалі сильніше відчувається безпосередньо на території Росії. Україна розширює кампанію із застосуванням далекобійних безпілотників, атакуючи не лише традиційні військові цілі, а й об’єкти російської нафтогазової промисловості та логістичну інфраструктуру. Про зміну підходу пише Politico, передають Патріоти України.
За даними видання, починаючи з липня Україна активізувала удари по російських енергетичних об’єктах, а також завдала атак по складах великих торговельних і логістичних компаній, зокрема Wildberries.
У Києві не приховують мети таких дій — створити для Росії економічні наслідки війни та, як раніше заявляв президент Володимир Зеленський, «повернути війну додому», щоб російське суспільство безпосередньо відчувало її наслідки.
Politico водночас звертає увагу на іншу сторону цієї тактики — збільшення кількості цивільних жертв у Росії.
За непідтвердженими даними ООН, у 2025 році внаслідок українських атак на території РФ загинули 253 цивільні. Російська влада, зі свого боку, повідомила, що лише у липні 2026 року внаслідок українських ударів загинули 79 людей, а ще 601 людина отримала поранення.
Водночас Politico наголошує: немає ознак того, що Україна навмисно атакує цивільне населення.
Експертка з питань України британського Chatham House Ярослава Барб’єрі зазначила, що цивільні жертви українських атак є побічними втратами, а не метою ударів. За її словами, це принципово відрізняється від російської кампанії, під час якої РФ систематично атакувала українську енергетичну та цивільну інфраструктуру.
Одним із прикладів видання назвало удар по Кривому Рогу 21 серпня. Росія завдала повторного удару приблизно через пів години після першого, коли на місці вже перебували медики та рятувальники. Автори матеріалу нагадали, що подібну тактику Росія раніше застосовувала і в Сирії.
Водночас російські чиновники традиційно заперечують навмисне завдання ударів по цивільних. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, зокрема, звинувачував Україну в розміщенні військ та важкого озброєння поблизу цивільних об’єктів.
Однак у міжнародних організаціях заявляють про іншу картину. Заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі ДіКарло заявляла, що в Росії існує чітка схема атак на Київ та інші великі українські міста.
«Будь-які напади на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, де б вони не відбувалися, є явним порушенням міжнародного гуманітарного права», — наголосила вона.
У Politico зазначають, що питання про ризики для російських цивільних через нову українську тактику викликає роздратування в українських посадовців. Вони вважають, що акцент на цивільних жертвах у РФ може створювати хибну симетрію між українськими та російськими ударами.
Зміна підходу Києва водночас викликає занепокоєння і в частини європейських чиновників.
Старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Адріан Каратницький зазначив, що раніше Україна була значно обережнішою та побоювалася можливої ескалації з боку Росії. Тепер ситуація змінилася.
Однією з причин цього експерт називає стрімке зростання українських можливостей із виробництва далекобійних безпілотників. Іншим фактором він вважає скорочення американської допомоги, через що вплив Вашингтона на рішення Києва став меншим.
«Здатність України завдавати контрударів — це відносно нове явище», — зазначив Каратницький.
Водночас колишній британський дипломат Тім Вілласі-Вілсі закликав Україну максимально мінімізувати ризик загибелі цивільних під час далекобійних атак.
На його думку, масштабні втрати серед цивільного населення можуть не лише посилити опір суспільства країни-агресора, а й створити ризики для подальшої підтримки України з боку Заходу.
Таким чином, Україна поступово переходить до моделі війни, за якої російський тил стає дедалі менш захищеним. Розвиток власних далекобійних дронів дає Києву можливість завдавати ударів по економічно важливих об’єктах РФ, зокрема по енергетичному та логістичному сектору.
Водночас перед Україною постає складне завдання: завдавати максимальної шкоди військовому потенціалу Росії, одночасно мінімізуючи ризики для цивільного населення.
