Україна та ЄС досягли угоди про нові правила торгівлі

Що передбачає нова попередня угода про майбутній експорт української сільськогосподарської продукції?
Європейська комісія оголосила про досягнення принципової угоди щодо перегляду “Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі” (DCFTA). Це основна торгова структура між ЄС та Україною. Що передбачає нова угода, які зміни вона пропонує?
Основні положення угоди
Єврокомісія завершила переговори з Україною щодо перегляду “Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі” (DCFTA) між Україною та ЄС.
Ця угода введе нові правила торгівлі між Україною та ЄС, що замінять Автономні торгові заходи (АТМ). Нагадаємо, з 2022 р., після повномасштабного російського вторгнення, торгівля регулювалася АТМ. Тоді були скасовані всі тарифи та квоти на експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС.
Експерти кажуть, що нова угода гірша для України ніж АТМ, але краща, ніж могла б бути.
“Нові квоти більш обмежені, ніж практично повна лібералізація, що існувала в рамках ATM. Водночас в Україні побоювались, що нова угода може бути гіршою, ніж вона реально є.”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Для найбільш чутливих товарів (цукру, птиці, яєць, пшениці, кукурудзи та меду) спостерігається незначне збільшення порівняно з початковим варіантом DCFTA. Для інших товарів внесли покращення на користь двох сторін.
Загалом, Україна за новими правилами матиме змогу завозити до ЄС більше продукції, ніж до повномасштабного вторгнення, проте менше, ніж у пікові моменти під час дії “торговельного безвізу”.
Угода повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку звертали увагу держави-члени ЄС та фермери.Для захисту ринків ЄС буде запроваджено “надійні захисні механізми”. Хорошою новиною є те, що мита будуть діяти лише на групи “чутливих” товарів.
“Для “чутливих товарів”, таких як яйця, цукор і пшениця, квоти збільшаться, але залишаться нижчими за історичні обсяги торгівлі для забезпечення стабільності ринку ЄС. Для менш “чутливих продуктів” квоти зростуть помірно, а деякі товари будуть повністю лібералізовані”, - пояснює суть домовленостей єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Своєю чергою єврокомісар з сільського продовольства та продовольства Крістоф Хансен назвав товари, які будуть повністю лібералізовані.
“Для деяких продуктів ми домовилися про повну лібералізацію. Приклади включають деякі молочні продукти, такі як сухе незбиране молоко, кисломолочні продукти, а також гриби, виноградний сік тощо”, – розповів він.
Шефчович також висловив сподівання, що сусідні з Україною держави – Польща, Угорщина, Словаччина – знімуть односторонні ембарго, які вони накладали на певні категорії української продукції.
Своєю чергою міністерка юстиції Ольга Стефанішина сказала, що три торгові позиції залишаються неузгодженими. Вона відмовилася уточнити щодо яких саме товарів переговори триватимуть.
Україна, своєю чергою, погодилася значно збільшити квоти на імпорт свинини, м'яса птиці та цукру з Європи, одночасно знизивши або скасувавши мита на інші товари. ЄК вважає, що це розширить експортні можливості для фермерів ЄС, особливо у країнах Європи, що межують з Україною.
Три ключові принципи
Нова угода передбачає 3 ключові принципи. Перший з них – рівні умови гри. Згідно із ним новий доступ до ринку окреслений поступовим приведенням України до відповідних європейських виробничих стандартів. Україна має поступово синхронізувати свої стандарти виробництва сільськогосподарської продукції зі стандартами ЄС до 2028 р., зокрема у сферах добробуту тварин і використання пестицидів та ветеринарних препаратів. Крім того, Україна має кожного року звітувати про свій прогрес у цьому питанні.
“Я хочу чітко наголосити: додатковий доступ на ринок буде надано за умови відповідності стандартам ЄС. Створення рівних умов для фермерів ЄС було чітко визначено у візії для аграрного сектору, і тепер ми реалізуємо це на практиці”, – наголосив Хансен.
Другий принцип – надійне захисне положення. Україна та Європа зможуть активувати захисний механізм, який дозволить вживати відповідних заходів, якщо імпорт спричинить негативні наслідки для будь-якої зі сторін. У випадку ЄС оцінку можливих перешкод зможуть провести на рівні однієї або декількох країн. Третій принцип – розширення торговельних потоків. В ЄС вважають, що нові домовленості забезпечують баланс між підтримкою торгівлі України з Євросоюзом та повним урахуванням чутливих питань європейських сільськогосподарських галузей і зацікавлених сторін.
Тепер обидві сторони займуться доопрацюванням технічних аспектів угоди. Найближчими днями Єврокомісія надасть угоду країнам ЄС та Європейському парламенту.
Правильний баланс для ЄС
Нова угода дуже вигідна ЄС. Вона забезпечує механізм захисту для своїх фермерів. Зокрема угодою передбачений механізм захисту ринку ЄС на випадок, якщо імпорт з України створюватиме серйозні труднощі на рівні Союзу чи окремих держав-членів.
В ЄС нову угоду назвали правильним балансом. Як вже говорилось вище, за словами представників ЄС, вона менш амбітна, але спрямована на досягнення “правильного балансу між підтримкою України та чутливістю сільськогосподарських секторів ЄС та пов'язаних із цим проблем”.
Як відомо, попередні угоди спричинили негативну реакцію у низці країн ЄС, зокрема у Франції, Польщі, Угорщині та Словаччині, де фермери протестували проти різкого зростання українського імпорту після зняття торгових бар'єрів.
Нову ж угоду Шефчович назвав “збалансованою, справедливою та реалістичною”.
В ЄС кажуть, що досягнення принципової згоди щодо перегляду положень про лібералізацію торгівлі в межах Угоди про асоціацію знаменує собою новий етап у створенні довгострокової, передбачуваної та взаємної основи у ширшому контексті процесу вступу України до ЄС.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підсолодила економічні втрати України, які принесе нова угода, заявою про те, що вона наближає нас до ЄС.
“Це один з етапів шляху,що веде до повної інтеграції України до нашого Союзу”, - наголосила фон дер Ляєн.
Крім того, аби підтримати Україну, ЄС вирішив вивчити, які можливості є для підтримки українського експорту на традиційних ринках третіх країн.
В ЄС буде дефіцит меду
Цікаво, що українські експерти вважають, що попри те, що ЄС впевнений у вигідності нової угодидля себе, не все так гладко.
Приміром, якщо ЄС через квоти не купуватиме український мед, то матиме дефіцит. Таку думку у коментарі NV висловив бізнес-директор ТОВ “Мед України”, член правління Асоціації експортерів меду Едуард Кричфалушій.
За його словами, якщо ЄС не купить 50 тис. тонн в Україні, у них буде дефіцит, вони змушені будуть звідкілясь його привезти, щоб компенсувати. До того ж європейці не готові замінити Україну ніким іншим, адже наша країна має низку переваг: вона близько до кордонів ЄС, з українцями легко домовитися, вони виконують свої зобов’язання, пропонують вигідні ціни, прекрасну якість. Їм вигідно працювати з хорошим гравцем - Україною, але тут ми натикаємося на аграрне лобі з їхнього боку.
Вікторія Хаджирадєва