Франція та Німеччина пропонують для України проміжний формат інтеграції до ЄС, оскільки повноцінний вступ може зайняти значно більше часу.
Про це повідомляє Financial Times.
За даними видання, в ЄС досі немає чіткого рішення, як саме інтегрувати Україну до блоку з урахуванням війни, масштабів необхідних реформ і політичних ризиків усередині самого Союзу.
Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року. Водночас стандартна процедура членства може тривати 10−15 років, що не відповідає політичним очікуванням Києва та безпековій ситуації.
Окрему обережність у ЄС спричинив досвід Угорщини. Відкат демократії за уряду Віктора Орбана змусив низку європейських столиць уважніше ставитися до прийняття нових членів і майбутніх механізмів впливу всередині блоку.
Раніше в Єврокомісії намагалися обговорювати ідею так званого зворотного розширення. Вона передбачала, що Україна могла б формально приєднатися до ЄС раніше, але з обмеженими правами, які поступово розширювалися б у міру виконання реформ.
Однак ця концепція викликала критику. Частина столиць ЄС дізналася про неї з медіа, а не від самої Комісії, а опоненти заявили, що такий підхід може дискримінувати інших кандидатів.
На цьому тлі Франція та Німеччина просувають інший варіант — асоційоване членство. За цією моделлю Україна могла б отримати представництво в Раді міністрів ЄС і Європарламенті, але без права голосу.
Також ідеться про поступову інтеграцію України до спільного ринку та окремих програм Євросоюзу. Водночас Київ не отримав би раннього доступу до великих сільськогосподарських і регіональних субсидій.
Прихильники такого підходу вважають, що він дав би Україні реальну перспективу членства та допоміг би підготувати громадську думку в країнах ЄС. Водночас ризик очевидний: Київ може сприйняти цей формат як спробу надовго залишити Україну в напівчленстві без повного політичного впливу.
Окремо Франція та Німеччина підтримують посилення безпекової складової відносин з Україною. Серед ідей — поширення на Україну статті про взаємний захист ЄС, поглиблення оборонно-промислової співпраці, довгострокове фінансування української армії та участь у новій Європейській раді безпеки разом із Великою Британією та іншими партнерами.