Україні загрожують позови на 600 млрд грн: Мінфін розкрив масштаб судових ризиків у бюджеті 2027
Загальна сума заявлених позовних вимог іноземних суб’єктів до держави Україна в закордонних юрисдикціях перевищила 600 млрд грн, а претензійні вимоги становлять ще понад 60 млрд грн. У Мінфіні попереджають про високі фіскальні ризики: дефіцит видатків на закупівлю послуг кваліфікованих юридичних радників може призвести до ухвалення рішень проти України та прямих втрат бюджету на сотні мільярдів гривень.
Про це свідчить офіційний звіт «Інформація про фіскальні ризики (включаючи умовні зобов’язання та квазіфіскальні операції) та їх вплив на показники державного бюджету у 2027 році», доданий Кабінетом Міністрів України до проєкту Закону «Про Державний бюджет України на 2027 рік» відповідно до вимог пункту 121 частини першої статті 38 Бюджетного кодексу України.
Загальний масштаб позовів та досудових спорів
За даними Міністерства юстиції України, наведеними у додатках до бюджетного законопроєкту, станом на 1 липня 2026 року держава має потребу в юридичному захисті своїх прав у 96 закордонних справах у міжнародних юрисдикційних органах за участю іноземного суб’єкта та держави України, що на 32 справи більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
На досудовій стадії перебувають 22 інвестиційні спори з 6-місячним строком врегулювання, у більшості з яких цей строк уже сплив, у зв’язку з чим найближчим часом очікується подання запитів про арбітражний розгляд.
Водночас загальна сума позовних вимог самої України до іноземних суб’єктів становить понад 18 млрд гривень.
Найбільші інвестиційні та арбітражні справи
Значна частина спорів у закордонних юрисдикціях прямо чи опосередковано пов’язана із заходами проти держави-агресора (РФ) та її резидентів як «alter ego».
Серед найбільших резонансних справ, наведених у бюджетному додатку:
Державна корпорація розвитку «ВЭБ.РФ» проти України: сума позовних вимог становить 3,2 млрд доларів США плюс 4% річних за ставкою LIBOR;
Компанія «ABH Holdings S.A.» проти України: сума позову — не менше 1 млрд доларів США;
Компанія «Enwell Energy plc» (Велика Британія) проти України: сума позову — не менше 750 млн доларів США;
Республіка Татарстан та її Міністерство земельних і майнових відносин проти України: сума позову — 300 млн доларів США;
Компанія «Smart Energy B.V.» та ПрАТ «Укргазвидобуток» проти України: сума позову — не менше 250 млн доларів США;
ВАТ «Татнєфть» проти України: сума позову — близько 172 млн доларів США;
Компанія «CTF Holdings S.A.» проти України: сума позову — не менше 160 млн доларів США;
Компанія «AEROC Investment Deutschland GmbH» (Німеччина) проти України: сума позову — понад 100 млн євро.
У Міністерстві фінансів України прогнозують, що внаслідок застосування санкцій та конфіскації російських активів з 2026 року очікується нова хвиля звернень резидентів РФ до міжнародних арбітражних органів.
Загроза втрати 472 мільярдів боргу Міноборони та ризики недофінансування
Окремою проблемою у матеріалах до бюджету визначено стягнення дебіторської заборгованості іноземних суб’єктів перед Міністерством оборони України, яка за висновком Рахункової палати сягнула 472,6 млрд гривень (із яких 75,7 млрд грн є простроченою).
Через відсутність бюджетних асигнувань на закупівлю послуг іноземних юридичних радників існує ризик безповоротного пропущення строків позовної давності.
Це загрожує втратою можливості повернути до бюджету понад 232,1 млн доларів США, 155,7 млн євро, 51 647 швейцарських франків та 535 189 гривень.
У 2026 році дефіцит фінансування закупівлі послуг юридичного представництва за 62 справами оцінюється у близько 1 млн гривень.
Урядовці попереджають, що недофінансування змушує юридичних радників припиняти співпрацю, збільшує борги через девальвацію гривні та створює загрозу винесення рішень проти України із подальшим арештом державного майна за кордоном.
Виконання рішень ЄСПЛ
У документі також наведено дані щодо Європейського суду з прав людини: у 2025 році з державного бюджету на виконання 164 рішень ЄСПЛ проти України було сплачено 183,8 млн гривень.
Мінфін наголошує, що затримка виплат за рішеннями ЄСПЛ тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення та загрожує застосуванням Парламентською Асамблеєю Ради Європи Правила 8 свого Регламенту щодо зупинення повноважень української делегації.
Урядовий план мінімізації ризиків
З метою зменшення впливу цих фіскальних ризиків Міністерство юстиції України та Уряд пропонують:
- Забезпечити досудове врегулювання спорів за претензіями іноземних суб’єктів та не допускати їх переходу на стадію арбітражного розгляду;
- Розширювати самопредставництво держави фахівцями Мін’юсту без залучення коштовних радників;
- Вести перемовини з юридичними фірмами щодо зниження вартості послуг;
- Здійснювати ґрунтовний попередній аналіз санкційних заходів та конфіскацій на відповідність нормам міжнародного права до їх ухвалення.
Підсумки
Наведені у матеріалі цифри свідчать про значний масштаб судових та фінансових ризиків, які держава враховує під час планування державного бюджету на 2027 рік. Водночас важливо розмежовувати заявлені позовні вимоги та потенційні фіскальні наслідки від фактично підтверджених зобов’язань держави.
Сума позовних вимог іноземних суб’єктів понад 600 млрд грн не означає, що саме таку суму Україна гарантовано має сплатити. Це сукупний розмір вимог, заявлених у відповідних спорах, остаточний результат яких залежить від перебігу судових та арбітражних проваджень. Аналогічно, зазначені у бюджетних матеріалах понад 100 млрд грн є оцінкою можливих додаткових витрат державного бюджету у разі реалізації відповідних ризиків, а не прогнозом неминучих бюджетних втрат.
Окремі ризики пов’язані з недостатнім фінансуванням юридичного представництва, можливим виникненням нових міжнародних спорів, валютними коливаннями, виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів та необхідністю стягнення дебіторської заборгованості на користь держави. Їхня реалізація може призвести до додаткового навантаження на державний бюджет, однак на момент підготовки бюджетного документа такі наслідки залишаються ймовірними сценаріями, а не фактично понесеними державою збитками.
Таким чином, наведені дані слід розглядати саме як оцінку потенційних фіскальних ризиків на 2027 рік, покликану врахувати можливі несприятливі сценарії під час бюджетного планування. Вони не означають, що Україна неодмінно програє зазначені справи або понесе втрати у розмірі всіх заявлених позовних вимог.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
