Українська металургія переживає різкий спад: виробництво сталі впало на 57%
Українська металургія у серпні зіткнулася з одним із наймасштабніших спадів від початку повномасштабної війни. За даними «Укрметалургпрому», за місяць в Україні виробили 277 тис. тонн сталі — на 57,3% менше, ніж у серпні минулого року. Порівняно з липнем обсяг виплавки скоротився на 39,4%. За вісім місяців 2026 року виробництво сталі зменшилося на 12,5% у річному вимірі — до 4,3 млн тонн, передають у Метінвесті.
Різке падіння відбулося на тлі російських ударів по ключових металургійних підприємствах. У серпні була повністю зупинена «Запоріжсталь», а робота інших великих виробників зазнала серйозних перебоїв. Унаслідок атак також постраждали енергетична, транспортна та виробнича інфраструктура підприємств.
Проблеми металургії виходять далеко за межі безпосередньо металургійних підприємств. За оцінкою GMK Center, гірничо-металургійний комплекс забезпечує близько 40% роботи «Укрзалізниці», 30–40% вантажної бази портів та 10–20% роботи машинобудування. Тому скорочення виробництва позначається на роботі цілої мережі суміжних підприємств і транспортної інфраструктури.
Продовження після реклами
Зупинка металургійних комбінатів уже впливає на гірничодобувний сектор. За даними галузі, у серпні виробництво на гірничо-збагачувальних комбінатах скоротилося приблизно на 40%. Серед інших проблем — висока вартість та дефіцит електроенергії, обмеження морської логістики, зростання залізничних тарифів, нестача локомотивів і вагонів, а також торговельні обмеження з боку Європейського Союзу.
Точні строки відновлення підприємств, які припинили роботу через пошкодження, наразі залишаються невизначеними. За оцінками галузевих експертів, відновлення великих виробничих об’єктів може потребувати значного часу через необхідність розбирати пошкоджені конструкції, виготовляти обладнання та доставляти його в умовах війни.
Окремим викликом для українських виробників залишається європейський ринок. Саме на країни ЄС раніше припадало понад 80% українського експорту металургійної продукції. Нові торговельні обмеження можуть суттєво зменшити доступ української продукції на цей ринок. За оцінками галузі, у 2026 році постачання можуть скоротитися приблизно на 60% проти 2025 року — до близько 1,05 млн тонн.
Продовження після реклами
У Метінвесті заявляють, що поєднання нових обмежень із витратами, пов’язаними з механізмом вуглецевого коригування імпорту CBAM, може призвести до значних втрат експортної виручки. За оцінкою компанії, йдеться майже про 700 млн євро на рік.
«Закритий для нас європейський ринок означає неминуче скорочення потужностей і зупинку заводів», — заявив генеральний директор GMK Center Станіслав Зінченко.
Водночас українська металургія стикається зі скороченням внутрішнього попиту та зростанням частки імпорту. Якщо раніше імпорт становив близько 10–20% внутрішнього споживання сталі, то нині його частка наблизилася до 50%. Із приблизно 4 млн тонн внутрішнього споживання близько половини вже припадає на імпорт, передусім із Туреччини та Китаю.
Зменшується і внесок металургії в українську економіку. За наведеними галузевими оцінками, частка ГМК у ВВП скоротилася приблизно з 10,3% до повномасштабної війни до близько 5,5% у 2025 році.
Ситуація має і значний соціальний вимір. За оцінкою GMK Center, металургійний сектор забезпечує близько 70 тис. прямих робочих місць та ще приблизно 280 тис. — у суміжних галузях. Великі підприємства залишаються важливими роботодавцями та джерелом податкових надходжень для таких промислових центрів, як Запоріжжя, Кривий Ріг і Кам’янське.
Для підтримки галузі представники бізнесу пропонують створити окремий Фонд відновлення гірничо-металургійного комплексу за аналогією з механізмами підтримки енергетики. Серед інших пропозицій — компенсації для зруйнованих підприємств, використання міжнародної допомоги та конфіскованих російських активів, а також переговори з ЄС щодо пом’якшення торговельних обмежень для української металопродукції та спеціального режиму застосування CBAM на період війни.
Критичне значення для галузі має і морська логістика. Представники металургійного сектору наголошують, що стабільна робота чорноморських портів необхідна для забезпечення економічно обґрунтованих обсягів виробництва та експорту.
Проблеми з портовою логістикою вже позначилися на експорті іншої металургійної продукції. У серпні експорт українського чавуну фактично припинився, а за умови тривалого блокування портів українські виробники ризикують втрачати позиції на світовому ринку.
За даними GMK Center, серпневий рівень виробництва сталі став одним із найнижчих за час повномасштабної війни — гірші показники фіксували лише у квітні та грудні 2022 року. Галузеві аналітики попереджають, що після зупинки великих підприємств ситуація у вересні може погіршитися ще більше.
У серпні Україна повністю припинила експорт чавуну через блокаду чорноморських портів. Водночас за підсумками січня–серпня 2026 року обсяги виробництва та експорту товарного чавуну залишаються нижчими за торішні показники.
Завантаження…
Більше оперативних новин у Telegram Апострофа
Поділитись публікацією: