Українські телеком-гіганти замовили знищення середніх та дрібних провайдерів інтернету

В українському телеком-ринку знову заговорили про масштабний тиск на малих та середніх інтернет-провайдерів. Причиною стали публічні заяви голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева щодо нібито масових порушень податкового законодавства провайдерами.

Наталя Клітна звернула увагу, що проблема полягає не у боротьбі з порушниками. Якщо компанія справді порушує закон, це має бути доведено у встановленому порядку, а винні повинні нести відповідальність.

Однак небезпеку становить інше — коли під підозру фактично ставлять цілу галузь.

У своїй оцінці вона зазначає, що:

• зміна КВЕД сама по собі не є порушенням, а є законним правом будь-якого суб'єкта господарювання;
• позиція ДПС щодо неможливості застосування спрощеної системи оподаткування окремими постачальниками електронних комунікацій не є беззаперечною, адже вона багаторазово оскаржувалася в судах;
• сотні провайдерів виграли такі спори, а правові висновки Верховного Суду свідчать, що питання далеко не таке однозначне, як його намагаються подати;
• публічні заклики до масових перевірок можуть бути сприйняті контролюючими органами як сигнал до нової хвилі тиску на весь сектор.

Найважливіше питання полягає в іншому: кому вигідна така кампанія?

Саме малі та середні регіональні провайдери сьогодні забезпечують конкуренцію на ринку фіксованого інтернету. Вони часто працюють у невеликих містах і селах, де великі оператори не поспішають інвестувати у розвиток мереж. Саме вони першими відновлюють зв'язок після обстрілів, підтримують локальну інфраструктуру та конкурують ціною і якістю послуг.

Якщо ж значна кількість таких компаній опиниться під нескінченними перевірками, судовими спорами та кримінальними провадженнями, наслідки можуть бути цілком прогнозованими.

Менше незалежних провайдерів означає менше конкуренції. А менше конкуренції майже завжди призводить до підвищення тарифів, скорочення вибору для споживачів та посилення позицій кількох найбільших гравців ринку.

Тому дедалі частіше звучить питання: чи не є інформаційна кампанія проти малого та середнього провайдерського бізнесу елементом конкурентної боротьби?

Прямих доказів такого сценарію наразі немає. Водночас очевидно, що саме найбільші телеком-компанії можуть стати головними бенефіціарами, якщо сотні регіональних операторів втратять можливість нормально працювати.

Держава, безумовно, має боротися з порушеннями податкового законодавства. Але така боротьба повинна бути індивідуальною, ґрунтуватися на доказах, законі та рішеннях судів, а не на публічному тавруванні цілої галузі.

Адже під час війни стабільність електронних комунікацій є питанням національної безпеки. Будь-які дії, що можуть без достатніх підстав послабити сотні українських провайдерів, повинні бути максимально виваженими.

Інакше переможцями можуть стати не держава і не споживачі, а лише кілька найбільших гравців ринку.