Україна пропонує переглянути механізм торгівлі молочною продукцією з Європейським Союзом у 2027 році, зокрема замінити систему імпортного ліцензування AGRIM на принцип «першим прийшов — першим обслуговується» (FCFS).
Про це повідомив партнер проєктів «Інфагро» Максим Фастєєв під час Осінньої зустрічі Eucolait 2026 у Брюсселі, де представивучасникам інформацію про розвиток українського молочного ринку та умови торгівлі з ЄС.
За його словами, попри наслідки повномасштабної війни, український молочний сектор демонструє стійкість. Очікується, що до кінця 2026 року обсяг сирого молока, що надходить на переробку, становитиме близько 3,4 млн тонн — більше, ніж у 2021 році.
Водночас у структурі експорту до ЄС зростає частка продукції з високою доданою вартістю. Нині вона, за оцінкою Фастєєва, становить понад 30–40% загального експорту українськоїмолочної продукції до Євросоюзу.
За словами експерта, чинні адміністративні правила, зокрема вимога отримання імпортних ліцензій AGRIM, ускладнюють торгівлю для українських експортерів та європейських покупців.
Процедура передбачає фінансові гарантії та додаткові адміністративні операції. Особливо відчутним це є для готової молочної продукції — зокрема консервованого згущеного молока, фасованого вершкового масла, молока та вершків, де відносно невеликі партії можуть збільшувати фінансове навантаження на учасників торгівлі.
Для спрощення торгівлі у 2027 році українська сторона пропонує замінити ліцензування AGRIM на механізм FCFS (first come, firstserved) для всіх тарифних квот (TRQ) на молочну продукцію.
Як зазначив Фастєєв, цей підхід уже застосовується в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і дозволяє уникати додаткових фінансових гарантій та адміністративних витрат.
Таким чином, українська молочна галузь пропонує перейти до більш простого механізму розподілу тарифних квот, який, на її думку, може зменшити адміністративне навантаження та полегшити торгівлю між Україною та ЄС у 2027 році.