Українців стали частіше перевіряти банки та блокувати рахунки: У чому причина

Лютневе посилення правил фінансового моніторингу призвело до того, що українців стали частіше перевіряти банки та блокувати рахунки. Причому під це можна потрапити не лише через свої дії, а й «про всяк випадок», передають Патріоти України.

Як повідомляє «Телеграф», причинами цього можуть стати, наприклад, ненадання документів на вимогу банків або сумнівні зв'язки. І в банках підкреслили, що діють згідно з профільним законом про фінмоніторинг та постановою Нацбанку № 65 від 19.05.2020, де виписані ознаки ризикових операцій (щодо підозрілості, відмивання коштів), за якими перевірятимуть клієнта.

Так, якщо ви здійснили за рахунком операції, скажімо, на 50−80 тис. грн на місяць, а надали декларації/довідки про офіційні доходи всього на 20−25 тис. грн, то це кваліфікується як ненадання документів — вони не надані на всю суму. Оскільки обсяги витрат мають збігатися з доведеними доходами, і це може стати підставою для закриття рахунку.

У ФОПів же частіше проблеми з фінмоніторингом через виявлені технічні зв'язки з ризиковими контрагентами. Довести банку відсутність економічних зв'язків у таких умовах надзвичайно складно, оскільки виявлений спільний технічний маркер, такий як одна IP-адреса, MAC-адреса або навіть спільний аутсорс-бухгалтер, має для автоматизованої системи вищий пріоритет над будь-якими усними поясненнями підприємця.

Як результат, ФОПам слід очікувати під час фінмонівських перевірок:

1) Блокування підозрілих операцій — при виявленні нетипових транзакцій (зокрема, різкого зростання оборотів або складних транзитних схем) інформація оперативніше передається до контролюючих органів.

2) Фокус на «дробленні бізнесу» — дані про пов'язаних ФОПів (спільні IP-адреси, персонал, точки продажу) аналізуються в сукупності, а не ізольовано.

3) Перевірка контрагентів — операції з компаніями, що мають ознаки ризиковості (відсутність штату, активів або реальної діяльності) можуть стати підставою для додаткового контролю.

4) Нерезидентські операції — платежі за кордон, особливо в юрисдикції підвищеного ризику, підлягають поглибленому аналізу.

5) РРО (касові апарати), ПДВ та готівка — аномальні співвідношення між оборотами та податковим навантаженням можуть слугувати тригером для міжвідомчих перевірок.

Простим же українцям доведеться завжди мати під рукою такі базові документи:

• довідку про доходи у разі отримання тільки зарплати;
• податкову декларацію у разі отримання додаткових доходів, таких, наприклад, як здавання в оренду квартири чи автомобіля;
• договір дарування при отриманні подарунків. У голові слід тримати, що за подарунки слід платити 5% податку, якщо їх дарують не близькі першого ступеня спорідненості (батьки, діти, сестри/брати, бабусі/дідусі);
• договори купівлі-продажу, коли відбувався продаж майна;
• договір підряду, коли мали підробіток/фриланс тощо.