Укриття на кордоні та посилення ППО: як Буковина готується до російських атак

Чернівецька область працює над посиленням протиповітряної оборони та облаштуванням укриттів у громадах і на пунктах пропуску з Румунією. Особливу увагу приділяють захисту критичної інфраструктури й безпеці людей, які перетинають державний кордон.

Про це начальник Чернівецької ОВА Руслан Осипенко розповів в інтерв’ю «Суспільне Чернівці».

На якому етапі посилення ППО Буковини

За словами Осипенка, захист енергетичних об’єктів області виконали на 88%. Завершити ці роботи планували у жовтні 2026 року.

Також, за його словами, в області збільшили кількість мобільних вогневих груп і доукомплектували відповідні підрозділи. ОВА взаємодіє з Генеральним штабом та Національною гвардією щодо посилення захисту регіону.

Посадовець зазначив, що ефективність протидії повітряним загрозам залежить від наявності засобів виявлення цілей і комплексів ураження. Частину обладнання закуповують у партнерів.

Під час однієї з повітряних тривог у вересні російський безпілотник загрожував пункту пропуску «Порубне». За словами Осипенка, упродовж попереднього місяця в межах області зафіксували п’ять безпілотників: три знищили, а два перетнули кордон.

Які укриття планують встановити на пунктах пропуску

На момент інтерв’ю на пунктах пропуску області для укриття людей використовували переважно адміністративні будівлі. Повноцінних наземних укриттів бракувало.

За словами начальника ОВА, до кінця 2026 року планували встановити понад 20 укриттів за державного фінансування. Додатково розглядали встановлення захисних конструкцій із контейнерів і габіонів.

Місткість мобільних укриттів, за наведеними в інтерв’ю даними, має становити від 10 до 50 людей залежно від пункту пропуску.

Осипенко повідомив, що під час повітряної тривоги роботу пунктів пропуску призупиняють, а людей спрямовують до доступних приміщень. Також організовують розосередження людей і транспортних засобів, щоб зменшити ризики під час можливих ударів.

На стратегічному пункті пропуску «Порубне — Сірет», де триває модернізація, повноцінне укриття розглядали як перспективний проєкт на наступний рік.

Де ховатися під час тривоги, якщо в громаді немає укриття

Руслан Осипенко закликав жителів громад, де немає облаштованих захисних споруд, повідомляти про проблему місцевій владі та районним військовим адміністраціям.

За його словами, як тимчасовий варіант можна використовувати підвальні приміщення. Громади мають визначати найближчі доступні місця, де люди зможуть перебувати під час небезпеки.

У пріоритеті облаштування укриттів у медичних закладах, школах та інших місцях масового перебування людей. На момент інтерв’ю в області тривало будівництво захисних споруд в обласній клінічній та обласній дитячій лікарнях. Також розробляли проєктну документацію для інших медичних установ.

За словами Осипенка, приблизно 83% укриттів області облаштовані, однак до 337 споруд ще не були готові до використання.

Він наголосив, що укриття при школах мають бути доступними не лише для учнів, а й для інших жителів. Окремою проблемою залишається оповіщення населення, зокрема людей старшого віку, які не користуються соціальними мережами.

Як борються з незаконним перетином кордону

В інтерв’ю Осипенко також розповів про спроби незаконного перетину державного кордону. За його словами, прикордонники регулярно виявляють людей, які прибувають з інших регіонів і намагаються нелегально перетнути кордон, зокрема через гірську місцевість.

За оцінкою посадовця, щомісяця можуть викривати приблизно 16–20 таких людей.