Умови поновлення батьківських прав потребують уточнення: у Раді знайшли слабкі місця в урядовому законопроєкті
Комплексний законопроєкт №15438, який має оновити механізми захисту дітей та забезпечення їхнього права на сімейне виховання, потребує доопрацювання в частині правил поновлення батьківських прав. До такого висновку дійшло Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради.
Експерти звернули увагу, що окремі положення законопроєкту сформульовані недостатньо чітко, через що під час їх застосування можуть виникнути неоднозначності щодо того, за якими саме критеріями суд має вирішувати питання про поновлення батьківських прав особи, яка була їх позбавлена.
ГНЕУ: незрозуміло, як саме суд має застосовувати запропоновані критерії
У висновку Головного науково-експертного управління зазначено, що запропонована нова редакція частини 4 статті 169 Сімейного кодексу України потребує доопрацювання.
Зокрема, експерти звернули увагу на формулювання, відповідно до якого суд при вирішенні питання про поновлення батьківських прав має враховувати певні обставини «зокрема у випадках коли».
На думку ГНЕУ, така конструкція не дозволяє чітко визначити, чи повинні перелічені умови застосовуватися судом кумулятивно, тобто одночасно у своїй сукупності, чи альтернативно — залежно від конкретної підстави позбавлення батьківських прав. Саме це, як зазначено у висновку, створює умови для неоднозначного тлумачення відповідної норми під час її застосування судами.
Експерти пропонують уточнити термінологію
Ще одне зауваження стосується використання у тексті законопроєкту слів «батьки» та «у батьків» у множині.
У ГНЕУ наголошують, що відповідно до чинної редакції статті 169 Сімейного кодексу позов про поновлення батьківських прав подає конкретна особа, яка була позбавлена таких прав, — батько або мати.
Водночас інший із батьків може взагалі не бути позбавленим батьківських прав або бути позбавленим їх з інших підстав. Тому використання множини в запропонованій редакції статті експерти вважають юридично некоректним.
ГНЕУ пропонує враховувати не лише безпосередню загрозу дитині
Законопроєкт передбачає, що під час вирішення питання про поновлення батьківських прав враховується відсутність безпосередньої небезпеки для дитини, пов’язаної з наявністю у батьків психічних розладів.
Однак у ГНЕУ звернули увагу, що поняття «безпосередня загроза» у Сімейному кодексі вже використовується як підстава для негайного відібрання дитини. Натомість при вирішенні питання про поновлення батьківських прав, на думку експертів, доцільніше було б враховувати відсутність не лише безпосередньої, а й прихованої або потенційної загрози життю, здоров’ю та гармонійному розвитку дитини. Аналогічне зауваження, як зазначається у висновку, стосується й інших положень законопроєкту.
Критерії позитивних результатів лікування не визначені
Також експерти звернули увагу на положення законопроєкту, відповідно до яких суд має враховувати:
- наявні позитивні результати лікування розладів психіки та поведінки, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин та алкоголю;
- наявні позитивні результати проходження батьками корекційної програми.
У висновку зазначається, що законопроєкт не встановлює критеріїв, за якими результати лікування чи проходження корекційної програми можуть визнаватися позитивними. На думку ГНЕУ, це також створює можливості для неоднозначного тлумачення відповідних положень.
Що рекомендує ГНЕУ
Із висновку Головного науково-експертного управління випливає, що положення законопроєкту щодо поновлення батьківських прав, на думку експертів, потребують доопрацювання для усунення юридичної невизначеності. Зокрема, у висновку звертається увага на необхідність чіткішого формулювання умов, які має враховувати суд, уточнення термінології та визначення критеріїв оцінки результатів лікування і проходження корекційних програм.
Нагадаємо, законопроєкт №15438 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів захисту дітей і забезпечення їхнього права на сімейне виховання» розроблений Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України та передбачає комплексне оновлення системи захисту дітей, підтримку сімейних форм виховання й внесення змін до 18 законодавчих актів.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради також звернуло увагу на необхідність доопрацювання положень цього законопроєкту щодо виплати пенсій дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування. Зокрема, експерти зазначили, що запропоновані зміни не повністю узгоджуються із Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та рекомендували внести відповідні зміни і до цього закону для забезпечення системності законодавства.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
