Уряд створив Координаційний центр з організації бронювання військовозобовʼязаних

Про це повідомила Судово-юридична газета, пише DailyLviv.com.

Координаційний центр з організації бронювання військовозобовʼязаних — новий тимчасовий міжвідомчий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України, утворений постановою від 23 жовтня 2026 року № 1328. Попри формально дорадчий статус, центр отримав повноваження, від яких залежатиме розгляд питань, критично важливих для бізнесу.

Для бізнесу головне — новий орган отримав повноваження не лише розглядати питання додаткового бронювання, а й рекомендувати скасування критичного статусу підприємства, зокрема за зверненнями правоохоронних органів.

І все це паралельно парламентській ініціативі щодо перегляду урядових правил бронювання: депутати попереджали про ризики для енергетики перед зимою та пропонували обмежити вплив нового Координаційного центру, однак Кабмін уже затвердив його повноваження.

Які важелі впливу на бізнес отримав центр

Центр не видаватиме підприємствам бронювання власним рішенням. Але без розгляду його рекомендацій у передбачених постановою випадках державні органи не зможуть завершити відповідні процедури у звичайному порядку.

Ідеться про пʼять основних напрямків.

Критерії критичності — через новий центр. Він узгоджуватиме визначені постановою № 76 галузеві та регіональні критерії, за якими підприємства отримують критично важливий статус. За потреби центр рекомендуватиме їх доопрацювання.

Критичний статус — теж через новий центр. Тепер навіть первинне рішення про визнання підприємства критично важливим ухвалюватиметься з урахуванням рекомендацій Координаційного центру. Державному органу відведено до семи робочих днів на перевірку звернення, центру — до місяця на рекомендації, а уповноваженому органу — ще до трьох робочих днів на остаточне рішення.

Більше бронювання — після міжвідомчого розгляду. Центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо збільшення обсягів бронювання. Для відповідних категорій підприємств рішення про перевищення 50-відсоткового ліміту ухвалюватиметься з урахуванням його рекомендацій. Для визначених підприємств оборонно-промислового та енергетичного секторів передбачено окремий порядок перевищення 95-відсоткового ліміту.

Критичний статус можуть поставити під питання. Центр отримав право рекомендувати скасування рішення про визначення підприємства критично важливим, зокрема за зверненнями правоохоронних органів. А змінами до постанови № 76 прямо встановлено: такі рекомендації є підставою для розгляду питання про скасування відповідного рішення.

Це не означає автоматичного позбавлення статусу. Проте рекомендація нового органу може запустити процедуру його перегляду.

Цифровий моніторинг. Центр здійснюватиме моніторинг інформації про військовозобовʼязаних працівників підприємств, які звернулися по визначення критичності, з використанням військового реєстру, вебпорталу Пенсійного фонду та Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Звернення правоохоронців — і критичний статус підприємства під загрозою. Навіть без вироку суду

Кабмін дав правоохоронцям ще один важіль впливу на бізнес. Звернення правоохоронців може стати підставою для того, щоб Координаційний центр рекомендував переглянути критичний статус підприємства.

За постановою № 1328, Координаційний центр може рекомендувати скасувати критичний статус, зокрема за зверненнями правоохоронних органів. А така рекомендація вже є підставою для офіційного розгляду питання про його скасування.

При цьому уряд не вимагає для самого звернення ані вироку суду, ані доведеного правопорушення. Не визначено й чітких вимог до доказів, які правоохоронці повинні надати.

Це створює ризик використання звернень правоохоронців як інструменту позасудового тиску на бізнес: навіть без доведеної судом вини підприємство може опинитися перед процедурою перегляду критичного статусу, від якого залежить бронювання працівників.

Саме звернення статусу не позбавляє. Але питання в іншому: чи не перетвориться критичний статус на додатковий важіль тиску?

Головний «стоп-кран» для бізнесу: два порушення — і додаткове бронювання можуть навіть не розглянути. А якщо штраф оскаржений?

Уряд передбачив окрему підставу для відмови Координаційного центру в розгляді обґрунтованих пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання. Такою підставою є, зокрема, встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи вимог законодавства у сфері організації та ведення військового обліку.

Зокрема, йдеться про два і більше документально підтверджених факти порушення протягом останніх 12 місяців, та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.

Але що саме рахуватимуть порушенням?

Військовий облік перевіряють не лише ТЦК: результати перевірок можуть фіксуватися в актах відповідних комісій. Проте Кабмін не уточнив, чи достатньо таких актів для відмови в розгляді додаткового бронювання.

І головне: якщо керівник оскаржив штраф ТЦК у суді, чи чекатиме центр рішення суду?

Постанова цього не пояснює. Не визначено й того, як враховуватимуть скасування штрафу судом.

Виходить, керівник ще може доводити незаконність претензій до нього, а підприємство вже ризикує залишитися без розгляду питання про бронювання додаткових працівників.

Водночас два порушення не означають автоматичного скасування вже чинних бронювань. Ідеться саме про можливість відмови в розгляді їх збільшення.

Регламент роботи та строки

Положення про Координаційний центр встановлює конкретні правила розгляду звернень державних органів.

Стандартний розгляд: рекомендації та пропозиції надаються протягом не більш як одного календарного місяця з дня отримання звернення.

Терміновий розгляд: у разі обґрунтованої потреби державний орган може звернутися щодо невідкладного розгляду. У такому випадку строк становить не більш як сім робочих днів.

Ухвалення рекомендацій: вони вважаються схваленими, якщо за них проголосувала більш як половина присутніх членів центру та залучених представників державних органів із правом голосу.

Засідання правоможне за присутності більш як половини членів центру та обовʼязкової участі обох співголів. Якщо голоси розділилися порівну, рекомендацію можуть схвалити лише за підтримки обох співголів.

Нагадаємо, що 16 жовтня у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови № 16160, автори якого запропонували рекомендувати Кабміну протягом трьох календарних днів переглянути урядове рішення від 13 жовтня щодо бронювання.

Депутати попереджали про ризики для енергетики, теплопостачання, водоканалів та аварійних служб напередодні зими.

Окремо вони запропонували обмежити вплив Координаційного центру, наголошуючи, що його рекомендації не повинні самі по собі породжувати правових наслідків.

Хто вирішуватиме долю бронювання

Координаційний центр очолять два співголови — заступники міністрів економіки та довкілля і оборони.

До складу увійдуть представники СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, Генштабу, Держприкордонслужби, Нацполіції, Мінекономіки, Міненерго, Мінцифри та інших державних органів.

Таким чином, питання розширеного бронювання розглядатимуть за участю не лише економічних відомств, а й силового блоку.

Отже, поки депутати попереджають про ризики для підприємств перед зимою, уряд уже створив новий механізм впливу на бронювання. І залишив без чіткої відповіді питання, чи можуть спірні порушення військового обліку керівника перекрити підприємству шлях до додаткового бронювання.