Уродженець Тростянця засновує ВАПЛІТЕ і пише памфлети

Микола Фітільов, пізніше відомий як Хвильовий, народився 1893 року в Тростянці на Сумщині в родині вчителів. Батьки розлучилися, і п’ятеро дітей лишилися з матір’ю. Після школи й гімназії він поїхав на Донбас: слюсарював, працював чорноробом котельного цеху Дружківського заводу, вантажником у Таганрозькому порту, на цегельні біля Іловайської й перегортав кокс у Горлівці.

Потім воював у Галичині, Буковині, Польщі й Румунії. Цю пору називав періодом духовного занепаду. «Бачив лише одну безмежну похідну дорогу, на якій на мене очікувало безхліб’я, гарматний гул і сіра маса невиразних людей», — написав він в автобіографії. Після війни займався просвітою, «Селянською спілкою», селянським повстанням за Скоропадського, згодом приєднався до більшовиків.

У селі познайомився з учителькою Катериною Гащенко. Вони співали дуетом — вона сопрано, він тенор — і одружилися; народилася донька Іраїда. Шлюб розпався, коли він знову пішов на фронт. Тоді вийшов вірш «Я тепер покохав город». Пізніше одружився з Юлією Уманцевою й оселився в Харкові. Остап Вишня писав, що той мав репутацію «міцно жонатої людини» і лишався вірним дружині.

Друкувався в харківських виданнях, працював у Головполітосвіті та «Червоному шляху». Першими книжками стали збірки «Молодість», «Досвітні симфонії» і поема «В електричний вік», далі проза «Сині етюди», «Осінь», «Злочин». З однодумцями створив «ВАПЛІТЕ». У 1925 році відповів на статтю Григорія Яковенка памфлетом «Про „Сатану в бочці“» і виступав за складнішу літературу й орієнтацію на Європу.

Памфлет «Україна чи Малоросія» заборонили, машинопис лежав в архіві до 1991 року. Роман «Вальдшнепи» частково вийшов, решту конфіскували. Після Голодомору й арешту друга Миколи Ялового письменник покінчив життя самогубством. Одну з передсмертних записок адресував пасербиці Любистку й заповів їй авторські права.

Share Post Share