«Усі відповіді однакові»: як родина зниклого військового зі Львівщини три роки чекає на звістку
17 липня 2023 року військовослужбовець Назарій Шарик ізЗимноводівської громади зник безвісти під час бойових дійпоблизу Лимана Першого на Харківщині. Його дружина Ірина приблизно за місяць отримала офіційний документ про зникнення, згодом оформила виплати й пільги, а родина здала зразки ДНК. Та за три роки найважливішої відповідідосі немає: що сталося з Назарієм і де він перебуває.
Спочатку – документи
Про зникнення чоловіка Ірина дізналася 22 липня, через п’ять днів після бою. Родина звернулася до командира бригади, отримала офіційне сповіщення й почала збиратидокументи.
«Ми звернулися до командира бригади. Потім отрималиофіційне сповіщення про зникнення. Приблизно через місяць мені видали документ про те, що чоловік є зниклим безвісти за особливих обставин»
За словами Ірини, у 2023 році процедура була складнішою: документи доводилося надсилати поштою до Києва. Родина подавала сповіщення про зникнення, витяг з Єдиногореєстру досудових розслідувань, копії паспорта, ідентифікаційного коду та інші документи. Попри це, значних затримок не було.
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг і допомогудитині оформлювали через Пенсійний фонд. По грошовезабезпечення військовослужбовця довелося їхати до військової частини на Волині.
«Ми їздили у військову частину, писали всі заяви там. Зараз це вже значно простіше – більшість питаньможна вирішити через територіальні центри комплектування»
Лише одного разу виплату затримали через оформленнядокументів батьками Назарія. Загалом, каже Ірина, державніслужби спрацювали без значних зволікань.
Документи є, конкретики немає
Після зникнення Назарія його донька та батько здали біологічні зразки для ДНК-експертизи.
«Процедура була простою. Ми приїхали до поліції, у дитини взяли мазок. Потім ще довелося чекати, поки інформацію внесуть до бази»
Відповіді від різних установ, за словами Ірини, мало відрізнялися одна від одної.
«Усі відповіді однакові: триває пошук, інформація перевіряється. Тобто будь-яка відповідь — це стандартний шаблон, де міняються тільки прізвище, населені пункти і дата»
Представник Західного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Панасюк пояснює: одного органу, який володів би всією інформацією про долю зниклого військового, немає.
До пошуку залучені військовачастина, Міністерство оборони, поліція, Служба безпекиУкраїни, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Координаційний штаб, Національнеінформаційне бюро та Міжнародний комітет Червоного Хреста. Кожна структура повідомляє лише те, що належитьдо її повноважень.
Якщо родина отримує неофіційні повідомлення про можливий полон – дзвінки, фото чи відео – їх радятьпередавати Координаційному штабу. Самостійнодомовлятися з невідомими людьми, які просять гроші за «інформацію» або «допомогу в поверненні», небезпечно. Також не варто публікувати копії документів, персональнідані, номери телефонів та інформацію про військовучастину: цим можуть скористатися шахраї.
Що відбувається з виплатами
Військовий адвокат Яромир Цімура пояснює: військовослужбовець може заздалегідь скласти особисте розпорядження й визначити, хто та в якій частціотримуватиме його грошове забезпечення в разі полону абозникнення безвісти.
Якщо такого документа немає, до 50% грошового забезпечення ділять порівну між особами першої черги: дружиною або чоловіком, законними представникаминеповнолітніх дітей, дітьми з інвалідністю з дитинства та батьками. Якщо таких отримувачів немає, до 20% можутьотримувати повнолітні діти, рідні брати чи сестри, законнимпредставником яких був військовий. Решту коштівзберігають за військовослужбовцем.
«Як правило, без особистого розпорядження сім’ївиплачується частина грошового забезпечення – до 50%. Решта коштів депонується на рахунку військовоїчастини до моменту повернення військового, зміни йогостатусу або визнання його померлим у судовому порядку. Після цього невиплачена сума входить до складу спадщини»
За словами адвоката, додаткову винагороду за участь у бойових діях розподіляють за тим самим принципом. Розмірвиплат залежить від посади, звання, надбавок та іншихскладових грошового забезпечення конкретного військовослужбовця.
За чинним порядком документи на виплату можна подати до зручного за місцем розташування територіального центру комплектування та соціальної підтримки. ТЦК передає їхвійськовій частині, яка має ухвалити рішення протягом 15 днів після отримання заяви.
Ірина також оформлювала кредитні канікули. Сам кредит через зникнення людини не анулюють: до банку потрібноподати заяву та документи про службу і статус військового.
«Спочатку ми подали документи про проходженнячоловіком військової служби, а після його зникнення – довідку про статус безвісти зниклого»
Що робити, якщо установи не відповідають
Перші заяви родина подає через ТЦК та СП до командира військової частини. Якщо приходить відмова або відповідінемає, Яромир Цімура радить зберігати копії заяв і фіксувати дату кожного звернення.
«На практиці ефективним інструментом є адвокатський запит. Орган або установа зобов’язанінадати відповідь у встановлений законом строк, а сама відповідь чи бездіяльність у подальшому можуть бути доказами під час оскарження»
Далі можна звертатися до вищого органу, зокремаМіністерства оборони, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до адміністративного суду. Якщодля оформлення виплат треба підтвердити родинні зв’язки, проживання однією сім’єю чи перебування на утриманні, такий юридичний факт встановлює суд.
Коли чекати доводиться роками
Ірина сама не зверталася по юридичну чи психологічнудопомогу. Вона має юридичну освіту й тепер працюєфахівчинею із супроводу ветеранів.
«Я сама юрист за освітою, а зараз працюю фахівцем ізсупроводу ветеранів. Але знаю багато родин, яким такапідтримка справді необхідна»
У Центрі підтримки родин військовополонених і зниклихбезвісти кажуть, що люди найчастіше звертаються через постійну тривогу, емоційне виснаження, проблеми зі сном, страх поганої звістки та невизначену втрату. Упродовжостанніх двох років до Центру звернулися близько 3500 родин, серед них приблизно 1200 сімей зниклих безвістивійськовослужбовців.
За цей час фахівці надали 530 юридичних консультацій ізподальшим супроводом і 164 психологічні консультації. У Центрі також проводять групи підтримки та арттерапію.
Куди звертатися родині
Центр підтримки родин військовополонених і зниклихбезвісти надає юридичні та психологічні консультації.
Західний регіональний центр Координаційного штабуприймає інформацію про можливий полон і консультуєщодо пошуку.
Система безоплатної правничої допомоги консультуєщодо виплат, відмов і звернень до суду.
Пенсійний фонд, органи соціального захисту та центри надання адміністративних послуг оформлюють пільги й частину соціальної допомоги.
Через портал «Дія» родина також може подати заяву до міжнародного Реєстру збитків у категорії А2.2 – про душевний біль і страждання через зникнення близькогочлена сім’ї. Ця категорія не стосується матеріальних втратабо втрати доходу.
«Ми просто чекаємо»
Найважчою для Ірини залишається невизначеність. Життятриває, але спланувати його повністю неможливо. Кожентелефонний дзвінок може виявитися звісткою, на яку родина чекає понад три роки.
«Треба жити далі. Але кожного дня чекаєш. Це, мабуть, найважче».
