В Індонезії знайдено найдавніші сліди вживання наркотиків
Мисливці-збирачі часів льодовикового періоду смоктали горіхи бетелевої пальми ще 25 000 років тому.
Нове дослідження виявило, що найдавніше у світі систематичне вживання наркотичних речовин можна відстежити до острова в Індонезії, де мисливці-збирачі льодовикового періоду вживали горіхи бетелю - насіння пальми, яке містить нейроактивну сполуку.
Вчені зробили це відкриття після дослідження незвичайних борозенок на зубах двох доісторичних мисливців-збирачів. Глибокі борозенки виникли внаслідок постійного смоктання горіхів бетелю (Areca catechu), ймовірно, для полегшення зубного болю, відповідно до дослідження, яке було опубліковане 9 вересня, зазначає Live Science.
Часткові скелети двох осіб були виявлені на острові Сулавесі, але їхнє існування розділяли тисячі років. Один з них, чоловік, який помер приблизно у віці від 40 до 50 років, жив приблизно між 25 000 і 16 000 років тому. Цей період відповідає останньому льодовиковому максимуму, найхолоднішій частині останнього льодовикового періоду, хоча Сулавесі тоді не був покритий льодом. Інша особа, яка померла в аналогічному віці, жила на Сулавесі між 7 600 і 6 300 років тому, згідно з дослідженням.
Ці мисливці-збирачі зазнали настільки серйозних ушкоджень зубів, що новий аналіз виявив, що вони, ймовірно, смоктали бетель майже без перерви протягом свого життя. Однак, здається, ці знеболювальні горіхи не давали бажаного результату в довгостроковій перспективі. Натомість, вони могли погіршити їхні стоматологічні проблеми, зрештою загостривши будь-які болючі порожнини в зубах.
Загалом, горіхи бетелю містять нейроактивну сполуку під назвою ареколін, яка має потужний стимулюючий ефект при жуванні з вапном або гідроксидом кальцію. Проте цей ранній спосіб вживання горіхів бетелю призводив лише до оніміння рота.
"Чим більше вони смоктали горіх, щоб полегшити зубний біль, тим гіршими ставали пошкодження їхніх зубів", - розповів перший автор дослідження Адам Брумм, археолог з Університету Гріффіта в Австралії. Канавки поступово ставали глибшими, і в однієї людини вони оголили внутрішню порожнину пульпи зуба. "Це було б неймовірно боляче", - додав Брумм.
Хоча дослідження 2017 року показало, що неандертальці використовували кору певних рослин, таких як тополя (рід Populus), заради її знеболювальних властивостей (тополі містять саліцилову кислоту, форму активного інгредієнта аспірину), це є найдавнішим доказом регулярного вживання рослинних препаратів, за словами Брумма.
Рослинні засоби застосовувалися в багатьох інших доісторичних культурах: в Перу були виявлені 10 000-річні сліди пилку психоделічного кактуса, а в Ізраїлі - 13 000-річні залишки алкогольного пива. Але, здається, вживання горіхів бетелю є найдавнішим відомим прикладом залежності.
Визначивши ймовірну причину появи борозенок, дослідники перевірили, чи призводить смоктання горіхів бетелю - поведінка, яка раніше не спостерігалася - до нейроактивного ефекту. Їхні піддослідні, генетично модифіковані жаб’ячі яйця з людськими нейрорецепторами, виявили нейроактивний вплив. Потім вони дослідили зразки зубів, які виявили сліди вживання горіхів бетелю.
"Зараз видається ймовірним, що жування бетелю в тому вигляді, в якому ми його знаємо, розвинулося від набагато простішої, давнішої практики простого смоктання цілого горіха", - пишуть дослідники в новому дослідженні.
Цілком можливо, що люди різного віку застосовували цей засіб від зубного болю в доісторичні часи, хоча борозенки стали помітними лише у літніх людей, які стали залежними від цієї практики, зазначив Брумм.
За словами Брумма, люди, що смоктали бетель, існували ще до неоліту не лише на Сулавесі, але й на Родючому Півмісяці, де люди почали займатися сільським господарством близько 12 500 років тому. Археологи давно дискутують, чи почали використовувати нейроактивні рослини як наркотики до чи після виникнення сільського господарства, але нове відкриття свідчить про те, що вживання психоактивних речовин тривало тисячі років тому, сказав Брумм.
Нагадаємо, що вчені виявили новий вид безлистої квітучої рослини, знайденої на лісовій підстилці національного парку на заході Таїланду, і дали їй точну назву: Thismia daemona, "квітка диявола".
Вчені з’ясували, що європейці їли людей протягом тисячоліть
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp