В останню путь у Кропивницькому провели героїв-земляків (ФОТО)
Сьогодні, 25 листопада, містяни провели в останню путь героїв, які віддали своє життя за свободу і незалежність рідної землі.
Страшна війна забрала життя солдата Володимира Дубіненка, солдата Сергія Дімітрієва та сержанта Андрія Єрофєєва.
Володимир Дубіненко народився 11 грудня 1977 року в Кропивницькому. Навчався в Ліцеї ім Т.Г.Шевченка. По закінченню закладу освіти вступив до Кіровоградського фахового будівельного коледжу. Володимир добре орієнтувався в практичних завданнях, був наполегливим і швидко засвоював нове. Розпочав свою трудову дільність на меблевому виробництві Робота вимагала точності, витримки, акуратності та відповідального ставлення — рис, які були йому притаманні. Колеги поважали його за спокійність, вміння знаходити спільну мову з людьми та за готовність працювати на результат.
У жовтні 2024 року Володимир Дубіненко став до лав Збройних Сил України. Пройшовши навчання, був зарахований на посаду кулеметника піхотного батальйону. На лінії бойового зіткнення Володимир Дубіненко виявив себе надійним побратимом: спокійним, витриманим і дисциплінованим. Він ніколи не відступав від поставлених обов’язків, підтримував бійців поруч і завжди виконував свою роботу сумлінно й віддано.
Серце воїна зупинилося 11 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання необхідного в районі населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області.
Йому було 47 років. Володимир Дубіненко був людиною з великим серцем — доброзичливим, щирим, справедливим. Його знали як надійного друга, турботливого сина та вірного товариша. Він умів знаходити правильні слова підтримки, був прикладом людяності та чесності. Ніколи не залишався байдужим до чужого горя, завжди знаходив спосіб допомогти — словом і ділом.
Андрій Єрофєєв народився 13 грудня 1974 року у Кропивницькому. Навчався в ліцеї «Нова українська школа». Після закінчення вступив до машинобудівного фахового коледжу на спеціальність «Галузеве машинобудування». Згодом пройшов строкову службу. Трудовий шлях розпочав на службі державної охорони на виробничому об’єднанні «Артеміда». Певний час віддав роботі на фірмі «Ласка», де обіймав посаду налагоджувальника механічної дільниці.
На початку повномасштабного вторгнення Андрій Єрофєєв приєднався стрільцем до лав Збройних Сил України, у складі 57-мої окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Брав участь у запеклих боях на Донеччині, Херсонщині та Харківщині. Його побратими згадують: Андрій завжди був серед перших — сміливий, рішучий, той, хто не шукав безпечних шляхів. Мав статус ветерана війни, учасника бойових дій.
Свій останній бій сержант Андрій Єрофєєв прийняв 05 вересня 2025 року, зупиняючи російських агресорів біля населеного пункту Вовчанськ Чугуєвського району Харківської області.
Йому назавжди залишиться 50 років. Андрій Єрофєєв був прикладом мужності й відданості, людиною, яка не боялася брати на себе відповідальність і завжди йшла попереду, надихаючи інших своїм спокоєм, вірою та силою. У найтяжчі хвилини залишався зібраним, підтримував побратимів добрим словом, жартом чи порадою. Його справедливість і щирість відчували всі, хто мав щастя знати його.
У пам’яті рідних та близьких Андрій Миколайович залишиться добрим, ніжним чоловіком, справедливим та турботливим батьком, який дбав про свою родину, робив усе можливе, щоб сини росли гідними людьми у мирній Україні.
Сергій Дімітрієв народився 27 липня 1997 року в селі Хмельове Кіровоградської області. Переїхав до Кропивницького де розпочав навчання у Великобалківській гімназіїї.
По закінченню закладу освіти вступив до Кропивницького професійного ліцею сфери послуг і торгівлі на спеціальність «кухар»
Сергій завжди любив готувати — його страви були наповнені теплом і турботою про свою родину, бо робив він усе з душею.
Згодом Сергій Дімітрієв розпочав трудову діяльність у Горішніх Плавнях. Він багато та самовіддано працював: на будівництві, експедитором, водієм. Його золоті руки знали ремесло, будь-яка техніка чи ремонт піддавалися йому. Він ніколи не сидів без діла — працював заради родини, заради майбутнього своїх дітей. Сергій мріяв про власний будинок, де велика сім’я могла б жити в любові та затишку.
22 жовтня 2024 року Сергія Дімітрієв виступив на захист України, підписавши контракт з 82-ою окремою десантно-штурмовою бригадою.
Солдат Сергій Дімітрієв загинув смертю героя 16 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Вільча, Чугуївського району Харківської області.
Йому було лише 27 років. Він був унікальною молодою людиною з щирою мотивацією та великими мріями, чоловіком, який завжди робив все, щоб захистити свою Батьківщину і тих, хто був йому близьким. Чесний, розумний, сміливий, відданий, з великим добрим серцем – саме таким Сергій Дімітрієв назавжди залишиться у пам'яті своєї дружини, мами, дітей, сестри та брата, друзів і побратимів.
Джерело: міська рада