В Швеції знайшли рідкісні сокири бронзової доби

Дві рідкісні сокири з оленячих рогів, що датуються бронзовою добою, були знайдені поблизу Леддечепінге в шведському Сконе.

Подібні знахідки були зроблені в Данії, де було знайдено 155 сокир бронзової доби, здебільшого у водно-болотних угіддях та болотах, але лише кілька з них відомі зі Швеції, пише The Нistory Blog.

Сокири з рогів були знайдені в шарах, які попередньо датуються періодом між 1700 і 500 роками нашої ери. Одна з них сильно зношена та має уламки, але інша знаходиться в достатньо хорошому стані, щоб одразу було зрозуміло, що вона була оброблена та розроблена за індивідуальним дизайном. У центрі є прорізаний отвір, крізь який проходило дерев’яне древко, та різьблене, сточене ріжуче лезо.

Хоча сокири з оленячих рогів були поширені в Швеції в епоху мезоліту (близько 10 000−4000 рр. до н. е.), вони зникають з археологічних знахідок у період неоліту, оскільки новостворені сільськогосподарські поселення розробили нові знаряддя праці та використовували інші матеріали.

Вони знову з’явилися у зміненому вигляді в бронзовій добі. Незрозуміло, яка була їхня функція, але дослідники з експериментального археологічного центру Лейре в Данії, використовуючи нещодавно виготовлені сокири з оленячих рогів, виявили, що вони надзвичайно ефективні для вирубки дерев, рубання сухої деревини та розколювання деревини.

Археологи також висувають гіпотезу, що сокири з рогів бронзової доби в Данії мали ритуальне або церемоніальне призначення. Зі 155 відомих екземплярів у Данії 59 були прикрашені такими мотивами, як крапкові кола, хрести у вигляді коліс та спіралі. Можливо, орнаментовані екземпляри мали символічне значення, що виходить за рамки практичного використання інструменту.

Археологи, які проводять розкопки поблизу Нючепінга на сході Швеції, знайшли різнокольорові скляні намистини, урни для кремації та спалені людські останки в похованнях віком близько 1500 років.

Масштабні розкопки проводяться біля головної дороги, оточеної сільськогосподарськими угіддями та лісом. Близько 20 археологів працюють на ділянці площею 16 000 квадратних метрів, де вони поступово відкривають могили, що датуються VII та VIII століттями нашої ери.