В Україні хочуть змінити підхід до мобілізації та бронювання працівників

В Україні хочуть змінити підхід до бронювання працівників і залучення їх до військової служби. Прем’єр-міністр Сергій Корецький запропонував розробити модель, за якої підприємства зможуть зберігати бронювання персоналу, беручи на себе зобов’язання щодо прогнозованої мобілізації частини працівників. Уряд планує напрацювати механізм до 1 грудня.

Про це 26 жовтня Корецький заявив на 12-му Київському міжнародному економічному форумі «Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?», повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Критичність підприємства і зарплата – не одне й те саме

Прем’єр наголосив, що статус критично важливого підприємства потрібно відокремити від економічних критеріїв бронювання. На його думку, високі зарплати й відсутність податкових боргів самі собою не свідчать, що підприємство критично важливе для держави.

До критичних сфер він відніс енергетику, оборонно-промисловий комплекс, зв’язок, житлово-комунальні послуги, аптеки, продовольче забезпечення й логістику. Натомість, за словами Корецького, частина підприємств отримала відповідний статус переважно через економічні показники.

Він навів умовний приклад підприємств, які виготовляють небагато продукції, але бронюють сотні працівників. Прем’єр сам уточнив, що гіперболізує, однак вважає проблему поширеною.

Що буде з бронюванням в енергетиці та ОПК

За прогнозом Корецького, після перегляду системи бронювання понад 90–95% працівників паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів перебронюють.

У повідомленні Кабінету Міністрів від 23 жовтня йдеться про зниження загального максимального рівня бронювання для цих сфер зі 100% до 95%. Підприємство, якому для безперебійної роботи потрібно більше заброньованих працівників, зможе звернутися з обґрунтуванням до спеціального координаційного центру.

Бронювання в обмін на прогнозовану мобілізацію

Корецький запропонував обговорити з бізнесом іншу модель: підприємства могли б отримувати можливість бронювати весь персонал, якщо забезпечуватимуть прогнозоване залучення частини працівників до військової служби.

Він назвав цю ідею ідеалістичною. За задумом прем’єра, такий підхід мав би допомогти з ротацією чинних військовослужбовців та зменшити потребу шукати військовозобов’язаних на вулицях. Проте це поки пропозиція, а не запроваджене правило.

Прем’єр також визнав, що зміни не дадуть миттєвого розв’язання проблем мобілізації, але, на його думку, можуть зупинити зростання кількості необґрунтовано заброньованих працівників.

Чому називають 1 грудня

Корецький закликав заздалегідь готуватися до можливого посилення мобілізації в росії, яка, за його оцінкою, може охопити 300–500 тисяч людей. Він також згадав про обговорення посилення відповідальності за ухилення від служби.

До 1 грудня уряд хоче напрацювати нову модель мобілізаційних зобов’язань. Для обговорення її умов прем’єр анонсував зустріч із бізнесом.

Поки не визначено, якими будуть конкретні зобов’язання підприємств, скількох працівників вони стосуватимуться та як впливатимуть на бронювання. Дата 1 грудня стосується підготовки механізму, а не завершення чинного бронювання.