В Україні під прицілом «надприбутки» банків: парламент – за податок у 50%, Нацбанк говорить про ризики для кредитування

В Україні знову загострилася дискусія щодо оподаткування банківського сектору. Верховна Рада готується продовжити дію підвищеного 50%-го податку на прибуток банків до 2027 року, однак НБУ виступає категорично проти такого рішення, попереджаючи про негативні наслідки для економіки.

Ситуацію щодо суперечливого законопроєкту аналізує Kyiv Post.

Ініціативу просуває голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він пояснює це тим, що під час війни банки мають рекордні прибутки, значною мірою завдяки операціям із державними облігаціями, а тому мусять зробити більший внесок у фінансування оборони.

Натомість у Нацбанку вважають, що тимчасовий «податок на надприбутки» перетворюється на постійний. Регулятор наголошує, що після кількох років війни банки почали активно відновлювати кредитування бізнесу й населення, а вилучення значної частини прибутку поступово скорочує їхній капітал та обмежує можливості видавати нові кредити.

За даними НБУ, у 2025 році корпоративне кредитування зросло приблизно на 30%, а кредитування фізичних осіб – майже на 36%. Регулятор попереджає, що чергове продовження підвищеного податку може вже у другій половині 2026 року позначитися на темпах кредитування економіки.

Водночас незалежні економісти зазначають, що банки й справді залишаються одними з найприбутковіших компаній країни. Рентабельність їхнього капіталу перевищує 20%, тоді як середній показник у країнах ЄС становить близько 9%. Саме тому, на думку експертів, тимчасове підвищене оподаткування можна виправдати потребами воєнного часу.

Однак вони звертають увагу на іншу проблему: державі значно простіше збирати додаткові кошти з банків, ніж реалізовувати складніші реформи, спрямовані на детінізацію економіки.

Автори матеріалу нагадують, що в парламенті вже тривалий час залишаються нерозглянутими законопроєкти, які потенційно могли б принести бюджету значно більше коштів.

Зокрема, йдеться про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро, що, за оцінками Державної податкової служби, могло б забезпечити бюджету близько 27 млрд грн щороку – більше, ніж очікувані додаткові надходження від нового продовження «банківського» податку.

Експерти також зазначають, що головною перешкодою для розвитку кредитування сьогодні залишаються не лише податки, а й високі воєнні ризики, нестача якісних позичальників і слабкий розвиток механізмів страхування військових ризиків.

Водночас питання наповнення бюджету загострюється. Уже восени уряд має визначити джерела фінансування дефіциту бюджету на 2027 рік, і саме тоді стане зрозуміло, чи продовжить влада робити ставку на додаткове оподаткування банків, чи перейде до ширших структурних реформ податкової системи.

За оцінкою аналітиків, саме це стане одним із ключових фінансових рішень воєнного часу.

Бекграунд. Нагадаємо: в НБУ пояснили, чому нова купюра 2000 гривень ніяк не вплине на інфляцію.